ХАРАКТЕРИСТИКА IМУННОГО СТАТУСУ У ЖІНОК З ЛАТЕНТНОЮ ПАПІЛОМАВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ ШИЙКИ МАТКИ

The aim of the study – analysis of indices change characterizing the state if immunity in women with genital latent papillomavirus infection often combined with urogenital infection at the beginning of observation and in six months.Materials and Methods. Women of reproductive age (from 18 to 45, 1200 patients), who addressed the gynecological departments of Perinatal Center and Clinical Hospital №18 of Kyiv for the period from 2011 to 2016. The control group consisted of 15 healthy women. The study was conducted with the use of such methods as cytological, colposcopic, bacteriological PCR, phenotyping of peripheral blood lymphocytes and statistical methods.Results and Discussion. Human DNA of papillomavirus (HPV) was detected in 210 (16.0 %) of 1200 women with no clinical or morphological signs of infection, and that was the evidence of the latent human papillomavirus infection (PVI). In 84 women of them monoinfection was diagnosed, and in 126 – combined HPV and urogenital infections (UGI) were detected. HPV infection and further disease development expectancy (elimination or persistence of the virus) is mainly dependent on cellular and humoral immunity factors. To evaluate the part of human immune system in latent PVI the phenotyping of peripheral blood lymphocytes using monoclonal antibodies and immunoglobulin (Ig) A, M, G rates assesment using radial immunodiffusion method at the onset and in 6 month were applied.In 140 women transient PVI and in 70 women persistent PVI were detected. Some signs of secondary immune deficiency appeared in T-lymphocyte and T-helpers rates depletion concurrently with the rise of cytotoxic lymphocytes and natural killers (NK) accounts with the background humoral immunity activation were detected in women with latent cervical PVI. Concurrent genital UGI supported and sometimes even increased those features of immunoreactivity in PVI. Normalization of cellular and humoral immunity parameters was observed in women with transient PVI, and further persistence of HPV in cervix uteri brought to more pronounced suppression of cellular and humoral immune system components reactions (depletion of NK rates and immunoregulatory index, IgA rates).Conclusions. Thus, in women with latent cervical PVI we identified some signs of secondary immunodeficiency, manifested in the reduction of the percentage of T cells and T helper cells, while increasing the number of cytotoxic lymphocytes and natural killer cells against a background of activation of humoral immunity.Цель исследования – анализ изменений показателей, которые характеризуют состояние иммунитета, у женщин из генитальной латентной папилломавирусной инфекцией, которая часто сопряжена из урогенитальной инфекцией, в начале исследования и через 6 месяцев наблюдения.Материалы и методы. Обследовано женщин репродуктивного возраста (от 18 до 45 лет, 1200 пациенток), которые обратились в гинекологические отделения Перинатального центра и клинической больницы № 18 г. Киева за период с 2011 по 2016 гг. Контрольную группу составили 15 здоровых женщин. Исследования проведено с помощью таких методов, как: цитологический, кольпоскопический, бактериологический, метода ПЦР, фенотипирования лимфоцитов периферической крови и статистических методов.Результаты исследования и их обсуждение. В процессе обследования 1200 женщин у 210 (16,0 %) было обнаружено ДНК вируса папилломы человека (ВПЧ) при отсутствии клинических и морфологических признаков инфекции, что свидетельствовало о латентной папилломавирусной инфекции (ПВИ). Из них у 84 – диагностирована моноинфекция, у 126 – сопряженнная папилломавирусная и урогенитальная инфекция (УГИ). Инфицирование ВПЧ и вероятность дальнейшего развития болезни (элиминация или персистенция вируса) в значительной степени определяется клеточными и гуморальными факторами иммунитета. Для выяснения роли иммунной системы человека при латентной ПВИ проведено фенотипирование лимфоцитов периферической крови с использованием моноклональных антител и определение уровня иммуноглобулинов (Ig) А, М, G по методу радиальной иммунодифузии в начале исследования и через 6 месяцев. У 140 женщин выявлена транзиторная ПВИ, у 70 – персистирующая.У женщин с латентной ПВИ шейки матки обнаружены некоторые признаки вторичной иммунной недостаточности, что выражалось в снижении процента Т-лимфоцитов и Т-хелперов с одновременным повышением количества цитотоксических лимфоцитов и природных киллеров (NK) на фоне активации гуморального звена иммунитета. Сопутствующая УГИ половых органов поддерживала, а иногда и усиливала обнаруженные особенности иммунореактивности при ПВИ. У женщин с транзиторной ПВИ наблюдалась нормализация показателей клеточного и гуморального иммунитета, а дальнейшая персистенция ВПЧ в шейке матки приводила к более существенному угнетению реакций не только клеточного, но и гуморального звеньев иммунитета (снижения количества NK и иммунорегуляторного индекса, уровня IgA).Вывод. Таким образом, у женщин с латентной ПВИ ШМ выявлялись некоторые симптомы вторичной иммунной недостаточности, что выражалось в снижении процента Т-лимфоцитов и Т-хелперов с одновременным увеличением количества цитотоксических лимфоцитов и натуральных киллеров на фоне активации гуморального звена иммунитета.Мета дослідження – аналіз змін показників, що характеризують стан імунітету, у жінок з генітальною латентною папіломавірусною інфекцією, часто поєднаною з урогенітальною інфекцією, на початку обстеження та через 6 місяців спостереження.Матеріали та методи. Обстежено жінок репродуктивного віку (від 18 до 45 років, 1200 осіб), що звернулись до гінекологічних відділень Перинатального центру та клінічної лікарні № 18 м. Києва за період з 2011 до 2016 рр. Контрольну групу склали 15 здорових жінок. Дослідження проведено за допомогою таких методів, як: цитологічний, кольпоскопічний, бактеріологічний, методу ПЛР, фенотипування лімфоцитів периферичної крові та статистичних методів.Результати дослідження та їх обговорення. При обстеженні 1200 жінок у 210 (16,0 %) виявлена ДНК вірусу папіломи людини (ВПЛ) за відсутності клінічних та морфологічних ознак інфекції, що свідчило про латентну папіломавірусну інфекцію (ПВІ). З них у 84 – діагностована моноінфекція, у 126 – поєднана папіломавірусна та урогенітальна інфекції (УГІ). Інфікування ВПЛ і вірогідність подальшого розвитку захворювання (елімінація або персистенція вірусу) значною мірою визначається клітинними та гуморальними факторами імунітету. Для з’ясування ролі імунної системи людини при латентній ПВІ проведено фенотипування лімфоцитів периферичної крові з використанням моноклональних антитіл та визначення рівня імуноглобулінів (Ig) А, М, G за методом радіальної імунодифузії на початку обстеження і через 6 місяців. У 140 жінок встановлена транзиторна ПВІ, у 70 – персистуюча.У жінок з латентною ПВІ шийки матки виявлені деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотка Т-лімфоцитів та Т-хелперів з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів (NK) на тлі активації гуморальної ланки імунітету. Супутня УГІ статевих органів підтримувала, а іноді і посилювала виявлені особливості імунореактивності при ПВІ. У жінок з транзиторною ПВІ спостерігалась нормалізація показників клітинного та гуморального імунітету, а подальша персистенція ВПЛ у шийці матки призводила до більш суттєвого пригнічення реакцій не тільки клітинної, а й гуморальної ланок імунітету (зниження кількості NK та імунорегуляторного індексу, рівня IgA).Висновок. Таким чином, у жінок з латентною ПВІ ШМ виявлялись деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотку Т-лімфоцитів та Т-хелперів, з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів на тлі активації гуморальної ланки імунітету