Особливості вегетативного гомеостазу та адаптаційного потенціалу в дітей із синкопе

The investigation of the nature of syncope shows that it is caused by failure of compensatory reflex mechanisms of the autonomic nervous system. Therefore, the determination of specific parameters of autonomic nervous system homeostasis and adaptive potential improves the approach to determining the clinical predictors of the syncope and facilitate its early diagnosis. Purpose — to determine the nature and compare of autonomic dysregulation and functional changes of in children with syncope of different genesis, to identify the circumstances for the formation of insufficient autonomic regulation. Materials and methods. The enrolled subjects were 125 children with syncope, aged 8–17 years, and 41 controls. Children were divided into three groups for analysis: 81 — with vasovagal syncope, 25 — with syncope due to orthostatic hypotension, 19 — with cardiogenic syncope. All children underwent a clinical and functional examination of the cardiovascular system to identify features of autonomic homeostasis. Results. Autonomic imbalance with a predominance of sympathetic autonomic regulation was detected in children of all study groups. The results of functional tests and quantitative integrative indicators showed significantly increased autonomic reactivity with depletion of adaptive potential in all study groups (p<0.05). Children with vasovagal syncope had excessive levels more often (p<0.05), and children with syncope due to orthostatic hypotension had insufficient levels of autonomic support (p<0.05). Violations of cardiorespiratory inter systemic connections were found in children with vasovagal and cardiogenic syncope significantly more often, compared to the control group (p <0.05). Correlations were found between the parameters of the initial autonomic balance, autonomic support of the circulatory system, and the manifestations of syncope in children. Conclusions. The correlation between pathological types of autonomic response and the frequency and duration of syncopal episode indicates a pathogenetic relationship between the state of autonomic support and the ability of the circulatory system to respond to triggers. Therefore, indicators of the autonomic homeostasis and adaptive potential can be applied for predicting the occurrence of syncopal episodes and monitoring of effective management of syncope in children. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors.Исследование природы синкопе обнаружило, что его появление обусловлено отказом компенсаторных рефлекторных механизмов автономной нервной системы. Учитывая это, определение специфических параметров вегетативного гомеостаза и адаптационного потенциала может улучшить дифференцированный подход к определению рисков заболевания и способствовать ранней его диагностике. Цель — определить и сравнить природу вегетативных и функциональных изменений у детей с синкопе различного генеза; выявить условия формирования недостаточной вегетативной регуляции. Материалы и методы. Проведено комплексное обследование 125 детей в возрасте от 8 до 18 лет с синкопе. В зависимости от типа дети вошли в три группы наблюдения: 81 ребенок с вазовагальным синкопе, 25 — с синкопе вследствие ортостатической гипотензии, 19 — с кардиогенным синкопе. Группу контроля составил 41 здоровый ребенок. Всем детям проведено клинико-функциональное обследование сердечно-сосудистой системы с целью идентификации особенностей вегетативного гомеостаза. Результаты. У детей всех групп исследования определили вегетативный дисбаланс с преобладанием симпатикотонии. Результаты функциональных проб и расчётных количественных интегративных показателей показали повышенную вегетативную реактивность с истощением адаптационных ресурсов организма во всех группах исследования, которая встречалась достоверно чаще по сравнению с группой контроля (р<0,05). В группе детей с вазовагальным синкопе достоверно чаще определялся чрезмерный уровень (р<0,05), а в группе детей с синкопе вследствие ортостатической гипотензии — недостаточный уровень вегетативного обеспечения (р<0,05). У детей с вазовагальным синкопе и кардиогенным синкопе достоверно чаще по сравнению с группой контроля выявлялись нарушения межсистемных кардиореспираторных связей (р<0,05). Выявлены корреляционные связи между параметрами исходного вегетативного тонуса, вегетативного обеспечения деятельности сердечно(сосудистой системы и проявлениями синкопе у детей. Выводы. Корреляционная зависимость между патологическими типами реагирования автономной нервной системы и частотой возникновения и длительностью эпизодов синкопе указывает на патогенетическую связь между состоянием вегетативного обеспечения и способностью сердечно-сосудистой системы реагировать на изменения, вызванные текущими влияниями – триггерами синкопе. Это дает основание для применения показателей состояния вегетативного гомеостаза и адаптационного потенциала в прогнозировании возникновения эпизодов синкопе и контроля за эффективностью лечения синкопальных состояний у детей. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.Дослідження природи синкопе виявили, що його поява зумовлена відмовою компенсаторних рефлекторних механізмів автономної нервової системи. З огляду на це, визначення специфічних параметрів вегетативного гомеостазу та адаптаційного потенціалу може поліпшити диференційований підхід до визначення ризиків захворювання та сприяти ранній його діагностиці. Мета — визначити і порівняти природу вегетативних та функціональних змін у дітей із синкопе різного ґенезу; виявити умови формування недостатньої вегетативної регуляції. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 125 дітей віком 8–17 років із синкопе. Залежно від типу діти поділені на три групи спостереження: 81 дитина із вазовагальними синкопе, 25 — із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії, 19 — із кардіогенними синкопе. До групи контролю увійшла 41 здорова дитина. Усім пацієнтам проведено клініко-функціональне обстеження серцево-судинної системи для ідентифікації особливостей вегетативного гомеостазу. Результати. У дітей усіх груп дослідження переважав вегетативний дисбаланс із домінуванням симпатикотонії. Результати функціональних проб і розрахованих кількісних інтегративних показників показали підвищену вегетативну реактивність із виснаженням адаптаційних ресурсів організму у всіх групах дослідження, що зустрічалася достовірно частіше порівняно з групою контролю (р<0,05). У групі дітей із вазовагальними синкопе достовірно частіше визначався надмірний рівень (р<0,05), а у групі дітей із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії — недостатній рівень вегетативного забезпечення (р<0,05). У дітей із вазовагальними та кардіогенними синкопе достовірно частіше порівняно з групою контролю виявлялися порушення міжсистемних кардіореспіраторних зв'язків (р<0,05). Виявлено кореляційні зв'язки між параметрами вихідного вегетативного тонусу, вегетативного забезпечення діяльності серцево-судинної системи та проявами синкопе в дітей. Висновки. Кореляційна залежність між патологічними типами реагування автономної нервової системи та частотою виникнення і тривалістю епізодів синкопе вказує на патогенетичний зв'язок між станом вегетативного забезпечення та здатністю серцево-судинної системи реагувати на зміни, викликані поточними впливами — тригерами синкопе. Це дає підстави для застосування показників стану вегетативного гомеостазу та адаптаційного потенціалу у прогнозуванні появи епізодів та контролі за ефективністю лікування дітей із синкопе. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів