Мова як соціальне явище: інтерсуб’єктивність та прагматичний вимір

The paper attempts in answering the question of why the language can be considered a social phenomenon. The author alines herself with the B.A. SerebryakofF’s conception of language as (1) universal social phenomenon of a necessary character, and (2) unique phenomenon unlike to any other.Стаття присвячена пошуку відповіді на питання, що саме робить мову соціальним явищем. Позиція автора співпадає з позицією дослідника В.А. Серебреннікова відносно розуміння мови, по-перше, як універсального соціального явища, без якого були б неможливі будь-які інші, і по-друге, - як унікального явища, несхожого на жодне інше