Features of Formation of Creative Potential of the Person in System of Continuous Education

Метою статті є розгляд питання щодо особливостей хореографічної підготовки хореографів у закладах вищої освіти на сучасному етапі. Актуальність обраної теми зумовлена відсутністю багатоаспектного наукового дослідження з проблематики, що розглядається. У дослідженні доведено необхідність оптимізації навчального процесу й доцільність інтеграції моделі «природа тіла в контексті танцю» в танцювальну практику хореографів, що може значно вплинути на ефективність їхнього професійного розвитку та підвищити рівень актуалізації творчого потенціалу. Спроєктована модель спирається серед іншого на техніки Моше Фельденкрайза, Фредеріка Матіаса Александера, Джона Ролланда, моделі Еріка Франкліна, Томаса Майєра, принципи ідеокінезиса і соматичних практик, а також знання системи Аналізу Руху Рудольфа Лабана (LMA) та основ Імград Бартюніюфф (BF), технік імпровізації, теорій систем, що амоорганізуються, і множинного інтелекту.The purpose of the article is to consider the peculiarities of choreographic training of choreographers in higher education institutions at the present stage. The relevance of the chosen topic is due to the lack of multifaceted research on the issues under consideration. The study proves the need to optimize the learning process, and integration of the model “nature of the body in the context of dance” in the dance practice of choreographers can significantly affect the effectiveness of their professional development and increase actualization of creative potential. The designed model is based on the techniques of Moshe Feldenkrais, Frederic Matthias Alexander, John Rolland, models of Eric Franklin, Thomas Mayer, the principles of ideokinesis and somatic practices, as well as knowledge of the Laban/Bartenieff movement analysis, improvisation techniques, theories of self-organizing systems and multiple intelligences. An important concept of the study is the analysis of the anatomy of movement, i.e. the relationship between the body and movement in space, its qualities and make this process interesting and productive by offering theoretical and practical material containing modern research and forms of work. Contemporary dance (post postmodern) is defined as a dance that can take place “here and now” from an inner impulse or inner necessity, in which the natural, anatomically determined, conscious movement of the body in space and conscious, high-quality and effective use of the dancer's body structure and his movements during the dance are important. Dance becomes possible only if the manifestation of its components, such as mechanical movement - on the one hand, and conscious movement - on the other. Using somatic techniques and release in modern dance, allows students to integrate mind and body through movement, learning the skill of listening and understanding their body, rediscovering their own feelings, emotions and their nature, which directly affects the creative potential of the individual. The expressiveness of dance and the manifestation of creative individuality is based on the inner state of freedom, motor experience and interest in the process