Futurology of Separatism and National Security: Being vs Dissipation

The article considers the peculiarities of the “domestic” and political worlds’ interactions, as well as their impact on the freedom of human choice. The purpose of the article is to analyze the political and existential being, who can be transformed in a distracting way. The phenomenon of national security is analyzed in its theoretical, as well as in its practical dimension. The first part of the study of separatism is connected with the modern social world’s tendency towards social transgression, which involves blurring the rules and limits expansion. The concept of the “frontier”, as a transgressive space, can be embodied in the form of a possibility for political interaction or as a place for political conflict. Understanding the concept of “frontier” in the light of a cultural dialogue permits us to consider it as a dynamic system in perspective, in the social projects of constructing the common being. The second part of the article reveals three main directions of transgression: philosophical and reflexive, ethical and normative, and common practices. Reflection is developed and argumented starting from the idea of an existing correlation between freedom of choice, manifestation of will and the human ability of critical thinking. Tolerance is defined to be a strategical practice in the process of launching a dialogue program for conflicting political communication.У статті розглянуто особливості взаємодії “побутового” та політичного світів, а також їх вплив на свободу вибору людини. Мета статті - проаналізувати політичну та екзистенційну істоту, яку можна відволікати. Феномен національної безпеки аналізується як у його теоретичному, так і в практичному вимірі. Перша частина дослідження сепаратизму пов'язана з тенденцією сучасного суспільного світу до соціальної трансгресії, що передбачає стирання правил та обмеження розширення. Концепція “кордону”, як трансгресивного простору, може бути втілена у формі можливості політичної взаємодії або як місце політичного конфлікту. Розуміння поняття “кордон” у світлі культурного діалогу дозволяє розглядати його як динамічну систему в перспективі, у соціальних проектах побудови спільного буття. Друга частина статті розкриває три основні напрями порушення: філософський та рефлексивний, етичний та нормативний та загальноприйняті. Рефлексія розвивається та аргументується, виходячи з ідеї існуючої кореляції між свободою вибору, проявом волі та здатністю людини критично мислити. Толерантність визначається як стратегічна практика у процесі запуску програми діалогу щодо конфліктної політичної комунікації