«Вегетативний паспорт» та реабілітаційний діагноз в артрологічній практиці

The problem of establishing so-called rehabilitation diagnosis (RD) based on the International Classification of Functioning, Disability and Health is still little-known side of the doctor’s and psychologist’s practice. At the moment, there are no unified approaches to establishing RD by the different experts, completely missing general principles of RD for arthrologic group of patients, satisfying medical rehabilitation specialists or rheumatologists, however, the joint disease may be a certain model for solving the problem under discussion. This has become the purpose and the objective of this study.Materials and methods. Proposed scientific concept was based on the analysis of survey results and on the effectiveness of subsequent rehabilitation of 643 patients suffering from joint diseases with various pathogenesis: 249 people with rheumatoid arthritis, 89 — with chronic gouty arthritis, 305 — with osteoarthritis.Results. The necessity of RD, which is derived from clinical and functional diagnosis, is generally accepted throughout the world, but so far is little known among domestic rehabilitologists and is not used in the practice of rheumatologists, and RD is exactly a certain «key» of successful measures in rehabilitation treatment of patients suffering from joint diseases. The basis of RD classification was the principle of distribution of patients depending on the type of autonomic nervous system (vagotonics, sympathotonics and eutonics), on which the effectiveness of rehabilitation measures closely depends, with determination of the so-called «vegetative passport». If among healthy people of the same gender and age, the distribution of vagotonics, sympathotonics and eutonics was 1 : 3 : 5, then among the patients with rheumatoid arthritis, the persons with the dominance of sympathetic activity (sympathicotonics) significantly prevailed, and among other groups of patients with chronic joint disorders — of parasympathetic one (parasympathotonics). The major mediator for vagotonics is acetylcholine, and for sympathotonics — noradrenaline.Conclusion. The proposed RD for rheumatoid, gouty arthritis and osteoarthritis based on «vegetative passport», degree of functional disorders of the musculoskeletal system, parameters of altered homeostasis and somatogenical forms will be ­adopted by rehabilitation specialists and rheumatologists in their practice, and on the proposed principles, further development and implementation of RD, mediated through types of autonomic nervous system, will take the rightful place in other specialists’ practice.Проблема постановки так называемого реабилитационного диагноза (РД) на основе Международной классификации функционирования, ограничений жизнедеятельности и здоровья остается малоизвестной стороной деятельности врачей и психологов. В настоящее время не существует единых подходов к постановке РД специалистами разного профиля, абсолютно не разработаны общие принципы РД для артрологической группы больных, удовлетворяющие врачей-реабилитологов и врачей-ревматологов, хотя именно заболевания суставов могут быть некой моделью для решения обсуждаемой проблемы. Это стало целью и задачами настоящего исследования. Материал и методы. Выдвинутая научная концепция базировалась на анализе результатов обследования и эффективности последующей реабилитации 643 больных с разными по патогенезу заболеваниями суставов: 249 человек с ревматоидным артритом, 89 — с хронической формой подагрического артрита, 305 — с остеоартритом. Результаты. Необходимость РД, который вытекает из клинического и функционального диагнозов, признается во всем мире, но пока он мало известен отечественным реабилитологам и не используется в практике ревматологами, а ведь именно РД является неким ключом успешных мероприятий по восстановительному лечению больных, страдающих заболеваниями суставов. В основу разработанной классификации РД был положен принцип распределения больных по типам вегетативной нервной системы (ваготоники, симпатотоники и эйтоники), от которых сильно зависит эффективность реабилитационных мероприятий, с определением так называемого «вегетативного паспорта». Если среди здоровых пациентов, таких же по полу и возрасту, распределение по частоте ваготоников, симпатотоников и эйтоников было 1 : 3 : 5, то среди больных РА существенно превалировали лица с доминированием симпатической активности (симпатикотоники), а среди других групп пациентов с хронической патологией суставов — парасимпатической (парасимпатикотоники). У ваготоников основным медиатором является ацетилхолин, а у симпатотоников — норадреналин. Заключение. Предложенный РД для ревматоидного, подагрического артрита и остеоартрита на основе «вегетативного паспорта», степени нарушений функций опорно-двигательного аппарата, параметров измененного гомеостаза и форм соматогении найдет свое применение в работе реабилитологов и ревматологов, а на предложенных принципах дальнейшая разработка и внедрение РД, опосредованного через типы вегетативной ­нервной системы, займут достойное место в практике специалистов другого профиля.Проблема встановлення так званого реабілітаційного діагнозу (РД) на підставі Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності й здоров’я залишається маловідомою стороною діяльності лікарів та психологів. Нині не існує єдиних підходів до встановлення РД фахівцями різного профілю, абсолютно не розроблено загальні принципи РД для артрологічної групи хворих, які б задовольняли лікарів-реабілітологів і лікарів-ревматологів, хоча саме захворювання суглобів можуть бути певною моделлю для вирішення обговорюваної проблеми. Це стало метою й задачами цього дослідження. Матеріал і методи. Висунена наукова концепція базувалася на аналізі результатів обстеження та ефективності подальшої реабілітації 643 хворих із різними за патогенезом захворюваннями суглобів: 249 хворих із ревматоїдним артритом, 89 — із хронічною формою подагричного артриту, 305 — з остеоартритом. Результати. Необхідність РД, що випливає з клінічного й функціонального діагнозів, визнається в усьому світі, але він поки мало відомий вітчизняним реабілітологам і не використовується у практиці ревматологами, але саме РД є ключем успішних заходів із відновного лікування хворих, які страждають від захворювання суглобів. В основу розробленої класифікації РД покладено принцип розподілу хворих за типами вегетативної нервової системи (ваготоніки, симпатотоніки і ейтоніки), від яких значно залежить ефективність реабілітаційних заходів, із визначенням так званого «вегетативного паспорта». Якщо серед здорових осіб, таких само за статтю й віком, розподіл частоти ваготоніків, симпатотоніків та ейтоніків був 1 : 3 : 5, то серед хворих на РА істотно переважали особи з домінуванням симпатичної активності (симпатикотоніки), а серед інших груп пацієнтів із хронічною патологією суглобів — парасимпатичною (парасимпатикотоніки). У ваготоніків основним медіатором є ацетилхолін, а в симпатотоніків — норадреналін. Висновок. Запропонований РД задля ревматоїдного, подагричного артриту і остеоартриту на основі «вегетативного паспорта», ступеня порушень функцій опорно-рухового апарату, параметрів зміненого гомеостазу та форм соматогенії знайде своє застосування в роботі реабілітологів й ревматологів, а на запропонованих принципах подальша розробка й впровадження РД, опосередкованого через типи вегетативної нервової системи, займуть гідне місце в практиці фахівців іншого профілю