ТЕКСТОВО-ДИСКУРСИВНІ КАТЕГОРІЇ КРОСВОРДА ЯК ЖАНРУ ЕНІГМАТИКИ

The aim of this article is to characterize the system of textual and discursive categories of crossword as an enigmatic genre. The object of the study is magazines with Russian crossword puzzles, the subject matter is their textual and discursive categorical system. The basic method is contextual-interpretational analysis. The practical value of the research is to use its results in the critical discourse analysis and text theory, as well as in crossword-making. The finding of the research is that a crossword in real communication is a discourse, the mediator of which serves as a text, boasting the nature of hypertext, with a certain degree of coding, oriented on unraveling it and intended, as a rule, for intellectual training and entertainment. Crossword is characterized by its specific genre canons which are reflected in the realization of textual and discursive categories as the invariant signs representing the most essential conformities with the law of text organization and functioning in discourse. The integrity of crosswords realizes itself in the process of its complete unraveling by the addressee in accordance with the sender’s project. The discretity as the crossword’s category shows up in the separateness of the phases of the text generation and reception. The informative value of crossword is mediated by the existence of the text on the border of two minds, using the information for the text’s generation and unraveling. The anthropocentricity is represented by the sender’s program of addressability submitted to a certain number of hypothetical addressees. The genre of crossword presupposes interaction, conditioned by the intentions of intellectual training, entertainment, game, cognition of new information and orientation on the process of unraveling. Crossword is submerged in the intertext and brings about intersemiotic relations in culture. The diffuse continuum of this genre is provided by the free development of discourse and its orientation on the graphical coherence of the text.Цель статьи — охарактеризовать систему текстово-дискурсивных категорий кроссворда как жанра энигматики. Объектом исследования послужили журнальные тексты русских кроссвордов, а предметом — их текстово-дискурсивная категориальная система. Материал избран из 70 сборников русских кроссвордов (около 3 тыс. текстов). Базовым методом исследования стал контекстуально-интерпретационный анализ. Область применения исследования — преподавание дискурсологии и теории текста в высшей школе и практическое использование рекомендаций для составителей кроссвордов. Выводы и результаты исследования. Как дискурс кроссворд обладает такими чертами: контекстуальностью, личностностью, процессуальностью, телеологичностью, замкнутостью структуры при условии открытости текстовой информации. Специфика кроссворда как жанра заключается в его дискурсивной целостности — приведении в соответствие авторского замысла с выполнением заданий адресатом; в гипертекстовой, мегатекстовой и графической связности; в широкой информативности, порождаемой сознанием автора кроссворда, фиксируемой в заданиях и апеллирующей к сознанию адресата, его компетенции и интерпретанте; в особой антропоцентричности, реализуемой на рубеже двух сознаний неактуальным адресантом, программой адресованности гипотетическому адресату и реальным адресатом. Жанр кроссворда предполагает интерактивность, обусловленную интенциями интеллектуального тренинга, развлечения, игры, познания новой информации и ориентацией на разгадываемость. Кроссворд погружён в мир интертекста и реализует интерсемиотические связи в универсуме культуры. Референциальность заданий кроссворда реальная и виртуальная, обусловленная воображением человека, парадоксальностью его мышления, мифологичностью, аллегоричностью и даже абсурдностью восприятия мира. Диффузный континуум данного жанра обеспечивается свободным развитием дискурса и ориентацией на графическую связность текста.Мета статті — охарактеризувати систему текстово-дискурсивних категорій кросворда як жанру енігматики. Об’єктом дослідження послужили журнальні тексти російських кросвордів, а предметом — їхня текстово-дискурсивна категорійна система. Матеріал вибрано із 70 збірок російських кросвордів (близько 3 тис. текстів). Базовим методом дослідження став контекстуально-інтерпретаційний аналіз. Сфера застосування дослідження — викладання дискурсології та теорії тексту у вищій школі, практичне використання рекомендацій для упорядників кросвордів. Висновки та результати дослідження. Як дискурс кросворд має такі риси: контекстуальність, особистісність, процесуальність, телеологичність, замкнутість структури за умови відкритості текстової інформації. Специфіка кросворда як жанру полягає в його дискурсивній цілісності — приведенні у відповідність авторського задуму з виконанням завдань адресатом; у гіпертекстовій, мегатекстовій і графічній зв’язності; у широкій інформативності, породженій свідомістю автора кросворда, зафіксованій у завданнях і спрямованій на свідомість адресата, його компетенцію й інтерпретанту; в особливій антропоцентричності, реалізованій на межі двох свідомостей неактуальним адресантом, програмою адресованості гіпотетичному адресатові й реальним адресатом. Жанр кросворда передбачає інтерактивність, зумовлену інтенціями інтелектуального тренінгу, розваги, гри, пізнання нової інформації й орієнтацією на розгадування. Кросворд занурений до світу інтертексту й реалізує інтерсеміотичні зв’язки в універсумі культури. Референційність завдань кросворда є реальною й віртуальною, визначеною уявою людини, парадоксальністю її мислення, міфологічністю, алегоричністю й навіть абсурдністю сприйняття світу. Дифузний континуум цього жанру забезпечено вільним розвитком дискурсу й орієнтацією на графічну зв’язність тексту