АДАПТИВНИЙ ХАРАКТЕР ПЛАНУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ДІЇ ПРИНЦИПУ ГЕТЕРОГОНІЇ ЦІЛЕЙ СУБ´ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

The article analyzes the necessity of the adaptive nature of planning in an environment, where economic targets of other entities do not match with the objectives of the investigated entity and can significantly affect both the forms and ways of achieving, and the planned orientation of development. It is proved, that from the standpoint of understanding of planning as a part of the management process, an adaptive character should be considered as a trait, inherent in any kind of planning. The arguments of the inexpedience of distinguishing the adaptive planning as a separate variety of plan, such as tactical and strategic planning, are given. The features of planning adaptability in terms of businesses´ purposes heterogony are analyzed. The heterogony of ends principle is considered in the article in two related areas: on the one hand - as a replacement the main objectives by the partial ones, on the other hand - as the impact of targeted actions of other entities to change plans for the studied firm. It is proved, that in the context of theories of development an adaptive planning should focus the activity of entities not on the profit maximization as a partial target, but on the providing "economic survival" and sustainable development - as the primary goal. The necessity of developing a system of targets, that would allow performing quantitative and qualitative measurements and results monitoring for the entity, in order to adapt such measurements to the planned trajectory of development and to adapt the planned trajectory according to the changes of the internal and external environment, is emphasizedВ статье анализируется необходимость адаптивного характера планирования в условиях, когда цели других субъектов хозяйствования не совпадают с целями исследуемого хозяйствующего субъекта и могут повлиять как на формы и пути достижения, так и на саму направленность определённой им плановой траектории развития. Доказано, что с позиций понимания планирования как составляющей процесса управления целесообразно рассматривать адаптивный характер как черту, присущую любому виду планирования. Приведены аргументы в пользу нецелесообразности выделения адаптивного планирования как самостоятельной разновидности типа оперативно-тактического или стратегического планирования. Проведен анализ особенностей проявления адаптивности планирования в условиях гетерогонии целей хозяйствующих субъектов. Принцип гетерогонии целей рассматривается в статье в двух взаимосвязанных плоскостях: с одной стороны - как подмена частичными целями основной цели деятельности, а с другой стороны – как влияние целевых воздействий других субъектов хозяйствования на изменение планов исследуемого субъекта. Доказано, что в контексте теории развития адаптивное планирование должно ориентировать деятельность субъектов хозяйствования не на максимизацию прибыли как частичную цель, а на обеспечение «экономического выживания» и устойчивого развития – как основную цель. Подчёркнута необходимость разработки системы плановых показателей, которые бы позволили осуществлять количественное и качественное измерение и мониторинг результатов деятельности субъектов хозяйствования с целью их адаптации к запланированной траектории развития, а также адаптировать запланированную траекторию в соответствии с изменениями внутренней и внешней средыВ статті аналізується необхідність адаптивного характеру планування в умовах, коли цілі інших суб’єктів господарювання не співпадають з цілями досліджуваного господарюючого суб’єкта і можуть суттєво вплинути як на форми та шляхи досягнення, так і на саму спрямованість визначеної ним планової траєкторії розвитку. Доведено, що з позицій розуміння планування як складової процесу управління доцільно розглядати адаптивний характер як рису, притаманну будь-якому виду планування. Наведено аргументи на користь недоцільності виділення адаптивного планування як самостійного різновиду на кшталт оперативно-тактичного та стратегічного планування. Проаналізовано особливості прояву адаптивності планування в умовах гетерогонії цілей господарюючих суб’єктів. Принцип гетерогонії цілей розглядається в статті в двох взаємопов’язаних площинах: з одного боку - як підміна частковими цілями основної цілі діяльності, з іншого боку - як вплив цільових дій інших суб’єктів господарювання на зміну планів досліджуваного суб’єкта. Доведено, що в контексті теорій розвитку адаптивне планування повинно орієнтувати діяльність суб’єктів господарювання не на максимізацію прибутку як часткову ціль, а на забезпечення «економічного виживання» і сталого розвитку – як основну ціль. Підкреслено необхідність розробки системи планових показників, які б дозволили здійснювати кількісний і якісний вимір та моніторинг результатів діяльності суб’єктів господарювання з метою їх адаптації до запланованої траєкторії розвитку, а також адаптувати заплановану траєкторію відповідно до змін внутрішнього і зовнішнього середовищ