Вихованці Київської духовної академії брати Пархомовичі: освітяни, богослови, історики

This article can be identified as a study designed to determine the effect of Kyiv Theological Academy as the educational and intellectual center spreading modern cultural practices on the territory of the Russian empire (the late 19 th – early 20 th century). In the spotlight there are biographies, theological and humanitarian heritage of the Parchomovich brothers Basil (later Archbishop Athanasius), Andrew, and Joseph. Their activity in Bessarabian schools, mass media, and public societies had been continuing for almost 80 years (1853–1932). The most obvious finding to emerge from the systematization of biographical and bibliographical materials is that the Parchomovich Brothers belonged to the group of the regional intellectual elite from the entourage of Kishinev bishops and took active part at the implementation of their educational and missionary projects. Hence the Parchomovichs were the conductors of Russification policies, they honestly and selflessly worked for spreading and strengthening Russian Orthodoxy, education, and culture in Bessarabia. However, taken together, the results of the study suggest that the Parchomovich Brothers’ activity promoted the emergence of the key modern social institutions and relationships. Firstly, it is difficult to overestimate their contribution as school managers and teachers to the development of the regional educational system. Secondly, the Parchomovichs’ active participation at many missionary, educational, scientific, and charitable organizations was very important for the consolidation of Bessarabian society and learning civil solidarity practices. Finally, their historical researches were one of the preconditions for emerging special forms of regional self-conscience and cultural identity.Статтю присвячено з’ясуванню внеску вихованців Київської духовної академії у становлення культурних практик модерного типу на теренах Російської імперії другої половини X IX — початку XX століть. В основу дослідження лягли біографії та науково-богословська спадщина братів Пархомовичів — Василя (згодом архиепископа Афанасія), Андрія і Йосифа, чия діяльність у навчальних закладах, періодичних виданнях, наукових і громадських організаціях Бессарабії тривала майже 80 років (1853-1932). Систематизація фактичного матеріалу дозволила зробити висновок, що Пархомовичі належ али до групи регіон альної інтелектуальної еліти, згрупованої довкола кишинівських архиєреїв, і брали активну участь у реалізації низки просвітницьких і місіонерських проектів. Хоч, по суті, вони були провідниками політики русифікації регіону, проте їхня діяль­ність об’єктивно сприяла формуванню інституцій та ознак модерного су­спільства у Бессарабії. Це, зокрема: поширення освіти і розвиток місцевої школи за участі Пархомовичів як керівників і викладачів Кишинівської духовної семінарії, жіночого єпархіального училища та міських гімназій; їхня діяльність у місіонерських, просвітницьких, наукових та благодійних організаціях, що сприяла консолідації бессарабського суспільства; напи­сання ними низки історичних досліджень, які лягли в основу регіональної свідомості та культурної ідентичності мешканців Бессарабії.