Теоретичні основи впровадження здоров’язбережувальних технологій у практику роботи загальноосвітнього навчального закладу

У статті акцентовано увагу на проблемі збереження і зміцнення здоров’я молодого покоління та окреслено педагогічні причини, які зумовлюють ослаблення здоров’я учнів. Метою статті є актуалізація питання впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу здоров’язбережувальних технологій, які покликані забезпечити учням високий рівень реального здоров’я, надати їм необхідний арсенал знань, умінь і навичок для ведення здорового способу життя і виховувати в них культуру здоров’я. Під здоров’язбережувальними технологіями розуміється послідовна сукупність педагогічних та дидактичних прийомів, форм, засобів та методів, спрямованих на побудову психологічно комфортного освітнього середовища, що сприяє формуванню здорової компетентної особистості. На основі аналізу наукових джерел виділено такі групи здоров’язбережувальних технологій: освітні, ме дико-гігієнічні, фізкультурно-оздоровчі, лікарсько-оздоровчі, екологічні, соціально-адаптуючі й особистісно розвиваючі технології, технології забезпечення безпеки життєдіяльності. Впровадження здоров’язбережувальних технологій у практику роботи загальноосвітнього навчального закладу може забезпечити не лише активну пізнавальну діяльність учнів, засвоєння ними об’єму навчальних знань і вмінь, але й збереження та зміцнення здоров’я дітей, успішний розвиток особистості