Функціональна семантика прикладки в авторському дискурсі: контрастивний аспект (Functional semantics of apposition in the author’s discourse: contrastive aspect)

Стаття має на меті визначити поняття прикладки у процесі критичного аналізу літератури. Наша мета – дослідити апозитивні конструктури – їхні формальні, синтаксичні, дистрибутивні, семантичні та прагматичні характеристики – щодо її статусу у системі мови та структурі дискурсу. Контрастивний аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що в англійській (МД) та українській (МП) фіксована прикладка зазвичай не змінює своєї позиції у процесі перекладу, тоді як нефіксована прикладка може змінювати позицію та функцію під впливом відмінних рис граматичної структури обидвох мов. (This paper first defines the notion of apposition and the state of the art in linguistics. The fact is that its etymology reveals vagueness which comes from Latin apponere ‘to put aside’ and it is still retained in the Modern English definition ‘a syntactic relation in which an element is juxtaposed to another element of the same kind, especially between noun phrases that do not have distinct referents’ (P.H.Mathews, 1987). Our aim is to investigate apposition сonstructs --their formal, syntactic, distributional, semantic and pragmatic characteristic– as for its status in language system and discourse structure. The сontrastive analysis of the data shows in English (SL) and Ukrainian (RL) that close appostions are mainly retained in the process of translation, loose apposition structures are frequently changed due to the difference in the grammatical structure of the two languages. The semantic relationship between units in apposition functioning in various registers of discourse can be described in a variety of ways. The two units of an apposition can be characterized by the semantic relations existing between them – either referential or non-referential. These issues can be set as a perspective of our further investigation.