Kwestia uregulowania relacji polsko-ukraińskich w polityce Centrum Państwowego URL na wychodźstwie w latach 1948–1990

The article considers the policy of the State Center of the Ukrainian People's Republic on Ukrainian-Polish relations in the situation that developed after the Second World War and the establishment of the Yalta-Potsdam system of international relations. The analysis of Ukrainian-Polish bilateral relations in 1920-1939 shows changes in the geopolitical situation and approaches to the formation of new relations in 1940-1980, in particular after the restoration of independence of both countries to which the emigration governments of Ukraine and Poland sought. Despite the similarity of the statuses of the exile governments of the Ukrainian People's Republic and Poland, the Polish government was much more widely recognized by both Western and Soviet governments (until 1945). The State Center of the Ukrainian People's Republic had to prove Ukraine's right to independence before the governments of the democratic world. The main problem of bilateral relations between these governments was the problem of the border between Poland and the USSR, which was established after the Second World War by the victorious countries. For a long time, this issue made it impossible to establish bilateral official and allied relations. The situation has changed since the 1970s after the signing of a bilateral agreement between the emigration governments. The agreement reached on emigration was one of the factors in establishing good neighborly relations between the two countries after the restoration of Ukraine's independence in 1991.У статті розглядається політика Державного центру УНР щодо українсько-польських відносин у ситуації, що склалася після Другої світової війни та становлення Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. Аналіз українсько-польських двосторонніх відносин у 1920-1939 рр. свідчить про зміни геополітичної ситуації та підходів до формування нових відносин у 1940-1980-х рр., зокрема після відновлення незалежності обох країн, до яких долучилися еміграційні уряди України та Польщі. Незважаючи на подібність статусів екзильних урядів УНР і Польщі, польський уряд був набагато ширше визнаний як західними, так і радянським урядом (до 1945 р.). Державний центр УНР мав довести право України на незалежність перед урядами демократичного світу. Головною проблемою двосторонніх відносин між цими урядами була проблема кордону між Польщею та СРСР, який після Другої світової війни встановили країни-переможниці. Це питання тривалий час унеможливлювало встановлення двосторонніх офіційних і союзницьких відносин. З 1970-х років після підписання двосторонньої угоди між еміграційними урядами ситуація змінилася. Досягнута домовленість на еміграції стала одним із чинників налагодження добросусідських відносин між двома країнами після відновлення незалежності України у 1991 році.Artykuł dotyczy polityki Państwowego Centrum Ukraińskiej Republiki Ludowej (URL) w stosunkach ukraińsko-polskich w sytuacji, jaka zaistniała po II wojnie światowej i powstaniu jałtańsko-poczdamskiego systemu stosunków międzynarodowych. Analiza stosunków ukraińsko-polskich w latach 1920-1939 pokazuje zmiany w sytuacji geopolitycznej i podejściach do kształtowania nowych relacji w latach 1940-1980, w szczególności po przywróceniu niepodległości obu krajów, do których aspirowały emigracyjne rządy Ukrainy i Polski. Mimo podobieństwa statusów rządów emigracyjnych Ukraińskiej Republiki Ludowej i Polski, rząd Polski był znacznie szerzej uznawany zarówno przez Zachód, jak i rząd Związku Radzieckiego (do 1945 r.). Państwowe Centrum Ukraińskiej Republiki Ludowej musiało udowodnić prawo Ukrainy do niepodległości przed rządami demokratycznego świata. Głównym problemem stosunków dwustronnych między tymi rządami był problem granicy między Polską a Ukraińską SRR (ZSRR), która została ustanowiona po II wojnie światowej przez kraje zwycięskie. Kwestia ta przez długi czas uniemożliwiała nawiązanie dwustronnych stosunków oficjalnych i sojuszniczych. Sytuacja zmieniła się od lat siedemdziesiątych. po podpisaniu dwustronnego porozumienia między rządami emigracyjnymi. Osiągnięte porozumienie w sprawie emigracji było jednym z czynników budowania dobrosąsiedzkich stosunków między obydwoma krajami po przywróceniu niepodległości Ukrainy w 1991 roku