Моделювання та прогнозування стану вищої освіти в умовах війни та глобальних викликів XXІ століття (український досвід)

Дослідження моделей вищої освіти в Україні, що формуються в актуальних умовах заслуговують на увагу з огляду на необхідність адаптувати наявний освітній апарат до суспільно-економічних трансформацій сучасности. Виклики, що постають нині перед фахівцями освітньої галузі засвідчують потребу в швидкому реагуванні та перегляді актуальних освітніх стратегій. У даній статті представлено результати дослідження освітніх тенденцій в Україні, що спирається на результати огляду актуальних дослідницьких робіт даного спрямування та емпіричного дослідження особливостей освітнього процесу в закладах вищої освіти в умовах воєнного стану. Здійснено аналіз основних тенденцій вищої освіти світової спільноти, за результатами якого визначено основні напрями подальшого розвитку галузі для українського простору. Окрім того, встановлено провідні перешкоди та можливості, що становлять першочергове значення для освітян України. Зокрема, важливими для процесу інновації освіти є такі компоненти, як розробка нової методології цифрової освіти, освоєння можливостей ІКТ, забезпечення принципу доступності у вищій освіті на засадах рівності, гармонізація процесів глобалізації та розвиток глобальної вищої освіти, вирішення питань фінансового та професійного забезпечення, а також оцінки та підвищення якості навчальної взаємодії. Результати емпіричного дослідження засвідчують відповідність освітніх потреб українців у даній царині глобальним запитам сучасного суспільства. Більш того, встановлено, що з-поміж означених компонентів найбільш відчутними наразі є дефіцит методології щодо застосування ІКТ в навчальній практиці, а також криза престижу академічної спільноти. Представлені аспекти мають значний потенціал коригування, що засвідчує можливості розвитку української освіти в умовах війни та глобальних викликів ХХІ століття у відповідності до світових тенденцій. Насамкінець, створено модель вищої освіти України в описаному контексті, складові якої відображають результати емпіричного опрацювання проблеми. Так, для українських педагогічних фахівців наразі провідними задачами можемо окреслити необхідність оновлення іміджу освітніх та дослідницьких установ, зокрема, на світовому ринку та розробка моделі цифровізації освіти