БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК СИСТЕМА КОНТРОЛЮ У ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

У статті розглянуто бюджетування, як систему контролю діяльності фінансово-кредитних установ. Акцентовано увагу на необхідності впровадження бюджетування у діяльності фінансово-кредитних установ. Розглядаються й аналізуються методичні підходи у бюджетуванні фінансово-кредитних установ. Відображено роль бюджетування в діяльності фінансово-кредитних установ на основі функції бюджетного планування, організації, мотивування, контролю та регулювання. Проведено аналіз чинників що впливають на низьку ефективність бюджетування у діяльності фінансово-кредитних установ. Досліджено основні види оцінки бюджетування залежно від мети та методів його проведення. Наголошується на доцільності аналізу бюджету фінансово-кредитної установи як плану майбутніх операцій, інтегрованих у технології, що формуються на бухгалтерському обліку та фінансовому плануванні. З’ясовано, що основою будь-якого бюджетування фінансово-кредитних установ є фінансові потоки, фінансові ризики, основні показники фінансового ринку, прибутки та структурні складові, обсяг необхідних коштів і резервів, валютна позиція тощо. В основі системи бюджетування виокремлено науково-обґрунтовані принципи, що чітко визначають характер та зміст бюджетування, створюючи умови для ефективної роботи і зменшуючи можливість впливу негативних факторів, а саме: принцип єдності; принцип повноти; принцип точності; принцип участі, координації та відповідальності. Визначено переваги і недоліки основних варіантів формування бюджетів у фінансово-кредитних установах. Конкретизовано етапи та сучасні методи проведення бюджетування. Звернута увага на взаємовідносини структурних підрозділів фінансово-кредитної установи щодо проведення бюджетування. Доведено, що бюджетування є одним із найефективніших інструментів пошуку внутрішніх резервів у діяльності фінансово-кредитної установи. Дозволяє спланувати доходи та витрати і в результаті втілити концепцію «управління винятками». Дана концепція є таким способом організації управління, при якому на основі реалізації функції планування за допомогою системи бюджетів подальший управлінський вплив, мотивація і контроль проводиться за допомогою реалізації аналітичної функції у сфері оцінки відхилень від запланованих у бюджетах варіантів