Социально-психологические особенности влияния медиапрактик на становление политико-правового сознания студентов.

Визначено медіапрактики, що реалізують студенти в сучасних умовах, виявлено усталені канали їх політико-правового інформування. Медіапрактики визначено засобом отримання, передавання, поширення та інформації політико-правового змісту. Встановлено, що активні, реактивні медіапрактики обумовлюють високий рівень значущості джерела, застосування пасивних медіапрактик – низький рівень. Доведена процесуальність становлення політико-правової свідомості, що зумовлена реалізацією медіапрактик. Визначено соціально-психологічні особливості впливу медіапрактик на становлення політико-правової свідомості студентів. Виявлено, що мірою зростання медіаактивності людини утворюються стійкі зв’язки між уявленнями, позитивним ставленням до політико-правового процесу, мотивацією політичної участі. При низькому рівні інтенсивності реалізації більш виражена настанова на консервативність. Ідентифіковано структурні і змістовні відмінності політикоправової свідомості, зумовлені інтенсивністю та медіаактивністю реалізації медіапрактик. Представлено результати апробації тренінгової програми, спрямованої на підвищення компетентності студентів щодо медіапрактик політикоправового змісту.TThe work is devoted to the study of social and psychological features of the influence of media practices on the formation of political and legal consciousness of students. |The following socio-psychological factors of consciousness formation are outlined: influences of media, close social environment, social institutions in which the personality is involved; experience of participation in situations of political and legal content. Media practice is defined as a stereotyped, ordered activity that consists of operation of arrays of media content that carries information about events, social phenomena and processes in society and implies the subject’s involvement in the interaction with information resources and use of media. The classification of media practices has been 15 developed. The criterion “degree of activity in media space” is selected for analysis. Passive, active, reactive media practices (independent variables) are described. Political and legal consciousness is defined as a kind of social consciousness. Its structural components are political and legal guidelines, representations of personality and attitudes (dependent variables). The relevance of the combination of quantitative and qualitative approaches is substantiated in the design of the study. Empirical research program has been developed and the sample of the study has been clarified. Significance of intermediate variables "Specialty", "Course", "Personal participation in the events of political and legal content" for the establishment of political and legal consciousness of students was stated. Peculiarities of students’ media behavior were identified. Passive, reactive, active media practices practiced by students in modern conditions are described. High level of involvement of students in media communications is revealed. Low level of students’ awareness of manipulative influences in media space is revealed. Media practice is defined as a stereotyped, ordered activity that consists of operation of arrays of media content that carries information about events, social phenomena and processes in society and implies the subject’s involvement in the interaction with information resources and use of media. The classification of media practices has been developed. The criterion “degree of activity in media space” is selected for analysis. Passive, active, reactive media practices (independent variables) are described. Political and legal consciousness is defined as a kind of social consciousness. Its structural components are political and legal guidelines, representations of personality and attitudes (dependent variables). The relevance of the combination of quantitative and qualitative approaches is substantiated in the design of the study. Empirical research program has been developed and the sample of the study has been clarified. Significance of intermediate variables "Specialty", "Course", "Personal participation in the events of political and legal content" for the establishment of political and legal consciousness of students was stated. Peculiarities of students’ media behavior were identified. Passive, reactive, active media practices practiced by students in modern conditions are described. High level of involvement of students in media communications is revealed. Low level of students’ awareness of manipulative influences in media space is revealed. A training program aimed at enhancing students' competence in media practices of political and legal content is developed and tested. In order to improve the accuracy of the evaluation of the training effectiveness, an inter-subject plan is developed with three sample sets (experimental, control, placebo). Content blocks are included in the program: assimilation of knowledge about peculiarities of realization of passive, reactive, active mediapractices in political and legal content; familiarization with the psychological nature of strategies of consciousness manipulation in the media political and legal communication; working out critical thinking practices in the analysis of political and legal content.В диссертации определены медиапрактики, которые реализуют студенты в современных условиях. Выявлены устойчивые каналы их политико-правового информирования. Медиапрактики определены как средство получения, передачи, распространения информации политико-правового содержания. Установлено, что активные, реактивные медиапрактики обусловливают высокий уровень значимости источника информации, применение пассивных медиапрактик - низкий уровень. Доказана процессуальность становления политико-правового сознания, обусловленная реализацией медиапрактик. Определены социально-психологические особенности воздействия медиапрактик на становление политико-правового сознания студентов. Выявлено, что по мере роста медиаактивности человека образуются устойчивые связи между представлениями, положительным отношением к политико-правовому процессу и мотивацией политического участия. При низком уровне интенсивности реализации более выражена установка на консервативность. Идентифицированы структурные и содержательные различия политикоправового сознания, обусловленные интенсивностью и медиаактивности реализации медиапрактик. Представлены результаты апробации тренинговой программы, направленной на повышение компетентности студентов в тематике медиапрактик политико-правового содержания