Сonceptual bases of studying speech activity from the position of psycholinguistic approach

Відстежено паралелізм наукового підґрунтя щодо вивчення мовленнєвої діяльності у логопедії та психолінгвістиці, запропоновано порівняльні визначення мови, мовлення та мовленнєвої діяльності, розглянуто лінгвістичний, психологічний та психолінгвістичний підходи до трактування поняття мовленнєвої діяльності, розкрито складові мовленнєвої діяльності (потреба суб’єкта, мотив, мета, завдання, формування внутрішньої програми, смислове сприймання висловлення), проаналізовано найпоширеніші теорії мовленнєвої діяльності (Л. Виготський, М. Жинкін, І. Зимня, О. Леонтьєв, О. Лурія, Ч. Осгуд, Є. Соботович), зроблено акцент на психолінгвістичному підході як провідному для наукових досліджень у галузі логопедії у напрямі діагностики, попередження та подолання порушень мовленнєвого розвитку в осіб різних вікових груп.The article traces the parallelism of the scientific basis for the speech activity study in the speech therapy and psycholinguistics, proposes comparative definitions of language, speech and speech activity, discusses linguistic, psychological and psycholinguistic approaches to the interpretation of the concept of speech activity (the subject’s need, motive, sublime purpose, tasks, formation of internal program, semantic perception of expression), the most widespread theories of speech activity are analyzed (L. Vigotssky, M. Zhinkin, I. Zimnya, O. Leontiev, O. Luria, C. Osgood, E. Sobotovich), the emphasis is based on the psycholinguistic approach as a leading research tool in the speech therapy in the field of diagnosis, prevention and overcoming speech disorders in individuals of different age groups