Роль і проблематика посмертного донорства та хірургічні особливості експлантації органів

The aim of the work: to determine the proportion of organs suitable for transplantation and the surgical features of organ explantations from post-mortem donors. Materials and methods. The study included 14 post-mortem donors who met the safety criteria of a potential donor and who underwent organ explantation from May 2021 to December 2021 on the basis of Kyiv Regional Clinical Hospital, 14 % (2 people) of them are over 60 years old and 86% (12 people ) under 60 years of age. Results and Discussion. According to the results of this reseach, it can be argued that despite the laboratory indicators of donor safety, some organs are not suitable for further transplantation for various reasons. In addition, every third or fourth explantation is accompanied by variable vascular anatomy. Conclusions. The modern development of transplantation in our country has allowed us to significantly improve the results in the fight for the lives of patients. So, posthumous donation saves the life of at least 4 people. At the same time, this study demonstrates that 36 % of hearts, 43 % of liver and 7 % of kidneys can not be used for transplantation if the laboratory criteria for donor safety are met. Variable vascular anatomy occurs in 25 % of explanted livers and 39% of kidneys, which lengthens the time of organ explantation and, accordingly, the period of cold ischemia.Мета роботи: визначити частку придатних до трансплантації органів та хірургічні особливості експлантацій органів від посмертних донорів. Матеріали і методи. У дослідження включили 14 посмертних донорів, які відповідали критеріям безпеки потенційного донора та у яких було виконано експлантацію органів у період від травня 2021 р. до грудня 2021 р. на базі КНП КОКЛ, з них 14 % (2 особи) віком понад 60 років та 86 % (12 осіб) молодші 60 років. Результати досліджень та їх обговорення. За результатами обробки даних можна стверджувати, що незважаючи на лабораторні показники безпеки донора, частина органів із різних причин непридатна для подальшої трансплантації. Окрім того, кожне третє-четверте вилучення супроводжується варіативною судинною анатомією. Сучасний розвиток трансплантології в нашій країні дав змогу нам у боротьбі за життя пацієнтів значно покращити результати. Так, посмертне донорство рятує життя одночасно щонайменше 4 особам. Водночас дане дослідження демонструє, що 36 % сердець, 43 % печінок та 7 % нирок при відповідності лабораторним критеріям безпеки донора не можуть бути використанні для трансплантації. Судинна варіативна анатомія має місце в 25 % експлантованих печінок та в 39 % нирок, що подовжуває як час вилучення органів, період холодової ішемії та потребує від хірурга досконаліших навиків