The Model of the Ukrainian State in the Concept of the Right-wing Political Environment of the Interwar Period

Po I wojnie światowej zaszły duże zmiany we wszystkich dziedzinach życia społeczeństwa: gospodarce, stosunkach politycznych, ideologii, kulturze. Różniły się w różnych państwach, ale miały wspólną cechę: jak najszybsze osiągnięcie stabilności. Demoliberalne metody rządów państw okazały się nieskuteczne, co powodowało nastroje totalitarne i autorytarne. Poszukiwano nowych koncepcji ustrojów państwowych, które miałyby zapewnić przeprowadzenie reform i zabezpieczyć sprawne funkcjonowanie aparatu państwowego. Predestynowane do takich zachowań były państwa – zwycięzcy lub niemogące pokonać kryzysu. Ukraina, która odzyskała niepodległość, w latach 1917–1920 ją straciła. W środowiskach elit politycznych poszukiwano winnych. Przede wszystkim ostrą krytykę skierowano w stronę byłych przywódców Ukraińskiej Republiki Ludowej ze środowisk prawicowych. Zarzucano im, że powołany przez nich model państwa w kształcie demokratycznej republiki okazał się niewitalny i przyczynił się do utraty niepodległości narodowej. Jako alternatywę podawano wizję przyszłego państwa ukraińskiego wzorowaną na totalitarnych lub autorytarnych modelach ustrojów państwowych, które ugruntowały się w poszczególnych krajach europejskich i ujawniły swoją efektywność w neutralizacji ruchu komunistycznego, umocnieniu pozycji aparatu państwowego i jego arbitralności. Teoretyczne uzasadnienie tej koncepcji znaleziono w opracowaniach polityków prawicoworadykalnych i konserwatywnych – D. Doncowa, M. Sciborskiego, W. Lipińskiego, W. Kuczabskiego, O. Nazaruka i innych. Model państwa ukraińskiego w ujęciu prawicowych środowisk politycznych okresu międzywojennego generalnie dążył w kierunku ówczesnej europejskiej myśli politycznej, z tą jednak różnicą, że priorytetem była kwestia restytucji niepodległości.The changes that took place at the end of the First World War significantly affected all spheres of society: economic, political relations, ideology, and culture. They took place in almost every state and, despite the differences in their course, had one thing in common: the desire of political elites to achieve stability as soon as possible. The democratic and liberal methods of governance that governments tried to use to meet this challenge proved ineffective. As a result, totalitarian and authoritarian sentiments intensified in political thought at the time. They manifested themselves in a search for new concepts of state systems that would guarantee rapid success in carrying out reforms and ensure the proper functioning of the entire state apparatus for the benefit of society. The most suitable ground for their establishment and implementation was in those European states that had lost the war or failed to overcome economic recession and political instability. Having restored its statehood in 1917–1920, Ukraine then lost it. Among its political elites, active debate erupted over the question of who was to blame. Leaders of the Ukrainian People’s Republic were severely criticized by rightwing circles, who accused them of making the democratic republic model of the state unviable, which resulted in the loss of national independence. As an alternative, they formulated their own vision of the future Ukrainian state that included totalitarian or authoritarian models of government, which were bring established in a number of European countries and proved effective in neutralizing the communist movement, strengthening the state apparatus and playing the part of main arbiter in the life of society. Theoretical substantiations of these concepts were reflected in the works of right-wing radical and conservative politicians – Dontsov, Stsiborsky, Lypynsky, Kuchabsky, and Nazaruk. The model of the Ukrainian state in the vision of the right-wing political circles of the interwar period generally reflected the tendencies of European political ideas at that time, with the difference that the issue of restoring its independence remained a priority.vholubko@yahoo.comЛьвівський національний університет імені Івана Франка (Ivan Franko National University of Lviv, Ukraine)Bagan O., Pomìž mìstikoû ì polìtikoû (Dmitro Doncov na tlì ukraïns'koï polìtičnoï ìstorìï 1-ï polovini XX st.), [w:] D. Doncov, Tvori, t. 1. Geopolìtičnì ta ìdeologìčnì pracì, L'vìv 2001 // Баган О., Поміж містикою і політикою (Дмитро Донцов на тлі української політичної історії 1-ї половини ХХ ст.), [w:] Д. Донцов, Твори, t. 1: Геополітичні та ідеологічні праці, Львів 2001.Bagan O., Pomìž mìstikoû ì polìtikoû: Dmitro Doncov na tlì ukraïns'koï polìtičnoï ìstorìï 1-ï pol. XX st., Kiïv 2008 // Баган О., Поміж містикою і політикою: Дмитро Донцов на тлі української політичної історії 1-ї пол. ХХ ст, Київ 2008.Bačina-Bačins'kij Ê., Ŝodennik ìz Ženevi, [w:] Žittâ ì smert' polkovnika Konoval'câ, L'vìv 1993 // Бачина-Бачинський Є., Щоденник із Женеви, [w:] Життя і смерть полковника Коновальця, Львів 1993.Dokumenti ì materìali z ìstorìï Organìzacìï Ukraïns'kih Nacìonalìstìv. Dokumenti Komìsìï Deržavnogo Planuvannâoun (KDP OUN), uporâd. O. Kučeruk,Û. Čerčenko, t. 7, Kiïv 2002 // Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Документи Комісії Державного Планування ОУН (КДП ОУН), упоряд. О.Кучерук, Ю.Черченко, t. 7, Київ 2002.Doncov D., Duh našoï davnini, Mûnhen–Monreal' 1951 // Донцов Д., Дух нашої давнини, Мюнхен–Монреаль 1951.Doncov D., Nacìonalìzm, L'vìv 1926 // Донцов Д., Націоналізм, Львів 1926.Doncov D., Pans'ko-mužic'kij centavr ì neomonarhìzm, „Lìteraturno-naukovij vìstnik” 1925, nr 4 // Донцов Д., Пансько-мужицький центавр і неомонархізм, „Літературно-науковий вістник” 1925, nr 4.Doncov D., Pìdstavi našoï polìtiki, Vìden' 1921 // Донцов Д., Підстави нашої політики, Відень 1921.Gavrilìv Ì., Zahìdna Ukraïna u 1921–1941 rokah: naris ìstorìï borot'bi za deržavnìst', L'vìv 2012 // Гаврилів І.,Західна Україна у 1921–1941 роках: нарис історії боротьби за державність, Львів 2012.Kentìj A., Narisiz ìstorìï Organìzacìï ukraïns'kih nacìonalìstìv (1929–1941), Kiïv 1998 // Кентій A., Нариси з історії Організації українських націоналістів (1929–1941), Київ 1998.Kentìj A., Ukraïns'ka vìjs'kova organìzacìâ(UVO) v 1920–1928 rokah: korotkij naris, Kiïv 1998 // Кентій A., Українська військова організація (УВО) в 1920–1928 роках: короткий нарис, Київ 1998.Kniš Z., Napovnì krila!, Toronto 1970 // Книш З., На повні крила!, Торонто 1970.Konovalec' Ê., Priičinki do ìstorìï ukraïns'koï revolûcìï, Praga 1928 // Коновалець Є., Приичинки до історії української революції, Прага 1928.Konstitucìjnì osnovi Ukraïns'koï Deržavi u svìtlì programovih zasad get'mans'kogo ruhu // Конституційні основи Української Держави у світлі програмових засад гетьманського руху, http://uncp.soskin.info/material.php?pokaz=606Kučabs'kij V., Otvertavìdpovìd' pol's'komu konservatistovi, L'vìv 1931 // Кучабський В., Отверта відповідь польському консерватистовi, Львів 1931.Kuhta B.L., Zìstorìï ukraïns'koï polìtičnoï dumki, Kiïv1994 // Кухта Б.Л., З історії української політичної думки, Київ1994.Lipins'kij V., Listi do bratìv-hlìborobìv pro ìdeû ì organìzacìû ukraïns'kogo monarhìzmu, Vìden' 1926 // Липинський В., Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму, Відень 192OUN v svìtlì postanov Velikih Zborìv, Konferencìj ta ìnših dokumentìv z borot'bi 1929–1955 r. (Zbìrnik dokumentìv), Vidannâ Zakordonnih Častin OUN 1955 // ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929–1955 р. (Збірник документів), Видання Закордонних Частин ОУН 1955.Petlûra S., Sučasna ukraïns'ka emìgracìâ ta ïï zavdannâ, [w:] Petlûra S.V., Stattì, uporâd. O. Klimčuk, Kiïv 1993 // Петлюра С., Сучасна українська еміграція та її завдання, [w:] С.В. Петлюра, Статті, упоряд. О. Климчук, Київ 1993.Potul'nic'kij V.A., Ìstorìâ ukraïns'koï polìtologìï (Koncepcìï deržavnostì v ukraïns'kìj zarubìžnìj ìstoriko-polìtičnìj naucì), Kiïv1992 // Потульницький В.А., Історія української політології (Концепції державності в українській зарубіжній історико-політичній науці), Київ 1992.Pro zatroênnâ nacìï, „Novazorâ” 1934, 18 sìčnâ // Про затроєння нації, „Нова зоря” 1934, 18 січня.Rimarenko Û., Lipins'kij V`âčeslav, [w:] Mala enciklopedìâ etnoderžavoznavstva, red. Û.Ì. Rimarenko, Kiïv 1996 // Римаренко Ю., Липинський В’ячеслав, [w:] Мала енциклопедія етнодержавознавства, ред. Ю.І. Римаренко, Київ 1996.Scìbors'kij M., Nacìokratìâ, Pariž 1935 // Сціборський М., Націократія, Париж1935.Sosnovs'kij M., Dmitro Doncov: polìtičnij portret, N'û-Jork, Toronto 1974 // Сосновський М., Дмитро Донцов: політичний портрет, Нью-Йорк, Торонто 1974.Tomašìvs'kij S., Ìstorik. Polìtik. Publìcist: Zb. statej, L'vìv (b.r.) // Томашівський С., Історик. Політик. Публіцист: Зб. статей, Львів (б.р.).V'âčeslav Lipins'kij – ìdeolog ukraïns'kogo deržavotvorennâ, Zb. nauk. prac', red. B. Âroš, Luc'k 2001 // В'ячеслав Липинський – ідеолог українського державотворення, Зб. наук. праць, ред. Б. Ярош, Луцьк 2001.V'âtrovič V., Problemi formuvannâ ìdejno-programovih zasad ukraïns'kogo vizvol'nogo ruhu 1920-1950-h rr., [w:] Ukraïns'kij vizvol'nij ruh, L'vìv 2007, Zb. 9 // В’ятрович В., Проблеми формування ідейно-програмових засад українського визвольного руху 1920–1950-х рр., [w:] Український визвольний рух, Львів 2007.Vdovičin Ì., Svoboda osobi v pravìj ukraïns'kìj polìtičnìj dumcì (20-30 rr. XX st.), Ìvano-Frankìvs'k 2010 // Вдовичин І., Свобода особи в правій українській політичній думці (20-30 рр.ХХ ст.), Івано-Франківськ 2010.Zajcev O., Ukraïns'kij ìntegral'nij nacìonalìzm (1920–1930-tì roki), Kiïv 2013 // Зайцев О., Український інтегральний націоналізм (1920–1930-ті роки), Київ 2013.Zajcev O.Û., Nacìonalìzm ì nacìonal'na demokratìâ: problemi konflìktu (1920–1930-tì rr., „Sučasnìst'” 1994, nr. 2 Зайцев О.Ю., Націоналізм і національна демократія: проблеми конфлікту (1920–1930-ті рр., „Сучасність” 1994, nr 2.20212914