ПРОФЕСІЙНА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА COVID-19 У МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

The aim of the work is to analyze medical and statistical data on acute occupational diseases of COVID-19 among health care workers of Ternopil region. Materials and methods. 122 cases of acute occupational infection of COVID-19 in medical workers in Ternopil region were investigated (as of February 25, 2021). Investigation and accounting of occupational diseases was carried out in accordance with the order of the Ministry of Health of Ukraine of Fabruary 25, 2020 No. 521 “On Amendments to the List of Particularly Dangerous, Dangerous Infectious and Parasitic Human Diseases and Carriers of These Diseases” and Instruction No. 374 “On application of the list of occupational diseases”, approved by a joint order of the Ministry of Health, the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, the Ministry of Labor of December 29, 2000 No. 374/68/33. Results and Discussion. Among medical workers, 107 (87.7 %) were treated under the supervision of a family doctor, on an outpatient basis, and 15 (12.3 %) – in hospital. Patients began to receive treatment (outpatient or inpatient) at different times of the disease – from the 1st to the 14th day. Among those hospitalized in the first two days, pneumonia was detected in 4 of 73, among those hospitalized later – in 8 of 49, p<0.001. SARS-CoV-2 RNA was detected by PCR on average on (2.89±1.04) day of the disease, while a negative test was noted on (14.40±0.53) day. The average duration of treatment was (19.82±0.67) days. The State Labor Commission concluded that 2 (1.6 %) people had acute occupational disease due to their own negligence, 23 (18.9 %) were likely to have ineffective personal protective equipment, and 25 (20.5 %) violated job descriptions, negligence regarding personal safety – in 75 (59.0 %). Of the 17 deaths among COVID-19 health workers, only 7 confirmed an occupational disease. Conclusions. The highest number of reports of acute occupational disease COVID-19 came from junior medical staff – 69.7 %, among physicians most often sick anesthesiologists (p <0.001). Among the causes of infection of health care workers are their carelessness in providing professional services (1.6 % of people), probable ineffectiveness of personal protective equipment (18.9 %), violation of job descriptions – (20.5 %), negligence of personal security (59.0 %). The large number of documents required for examination complicates the procedure for confirming acute occupational disease with COVID-19 in healthcare professionals.Мета роботи – проаналізувати медико-статистичні дані про гострі професійні захворювання на COVID-19 серед працівників галузі охорони здоров’я Тернопільської області. Матеріали і методи. Досліджено 122 справи гострого професійного інфікування COVID-19 медичних працівників у Тернопільській області (станом на 25.02.2021 р.). Розслідування та облік професійних захворювань було здійснено згідно з наказом МОЗ України від 25.02.2020 р. № 521 «Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб», а також згідно Інструкції № 374 «Про застосування переліку професійних захворювань», затвердженої спільним наказом МОЗ, Національної академії медичних наук України, Мінпраці від 29.12.2000 р. № 374/68/33. Результати досліджень та їх обговорення. Серед медичних працівників 107 (87,7 %) лікувалися під спостереженням сімейного лікаря, амбулаторно, а 15 (12,3 %) – в умовах стаціонару. Хворі почали отримувати лікування (амбулаторне чи стаціонарне) в різні терміни хвороби – з 1-ї по 14-у добу. З числа госпіталізованих у перші два дні, пневмонію виявлено в 4 із 73, серед ушпиталених пізніше – у 8 із 49, р<0,001. РНК SARS-CoV-2 за допомогою ПЛР виявлено в середньому на (2,89±1,04) добу захворювання, тоді як негативний тест відзначено на (14,40±0,53) добу. Середня тривалість лікування склала (19,82±0,67) днів. Комісія Держпраці дійшла висновку про гостре професійне захворювання на CОVID-19, обумовлене власною необережністю, у 2 (1,6 %) осіб, ймовірну неефективність засобів індивідуального захисту – у 23 (18,9 %), порушення посадової інструкції – у 25 (20,5 %), недбалість стосовно особистої безпеки – у 72 (59,0 %). Із 17 летальних випадків серед медичних працівників з CОVID-19 лише у 7 було підтверджено професійне захворювання на цю інфекцію. Висновки. Найбільше повідомлень про гостре професійне захворювання CОVID-19 надійшло від молодшого медичного персоналу – 69,7 %, серед лікарів найчастіше хворіли анестезіологи (р<0,001). Серед причин інфікування працівників галузі охорони здоров’я визнано їхню необережність при наданні професійних послуг (1,6 % осіб), ймовірну неефективність засобів індивідуального захисту (18,9 %), порушення посадової інструкції – (20,5 %), недбалість про особисту безпеку (59,0 %). Велика кількість документів, що необхідні для експертизи, ускладнює процедуру підтвердження гострого професійного захворювання на COVID-19 у медичних працівників