Оптимізація хірургічного лікування декомпенсованих форм варикозної хвороби вен нижніх кінцівок

Abstract. Objective. Determination of the effectiveness of using a combined method of treatment of varicose veins of the lower extremities with trophic ulcers, including surgical correction of pathological venous reflux and primary plasty of the ulcer with an autovenous flap. Materials and methods. The examination and analysis of the results of treatment of 46 patients with varicose veins of the lower extremities with trophic ulcers on the medial surface of the shin was carried out. The total number of men was 18 (39.1%), women - 28 (60.8%). The average age is 42.5 ± 18.3 years. The average area of trophic ulcers was 11.0 ± 3.5 cm2. A comparative analysis of the results of combined treatment according to the proposed procedure with the use of autovenous ulcer plasty in comparison with conventional tactics was made. Results and discussion. During follow-up in the postoperative period in the patients of the study group, signs of flap adhesion to the ulcer surface were noted on the first day in 21 patients. One patient underwent a disposition of the flap, which resulted in incomplete adhesion of the autovenous fragment, which was noted with the change of dressings on the third day. All patients underwent transformation of an autovenous flap into a scab that covers the surface of the ulcer within 7 days. At the same time, there was a significant reduction in the pain syndrome in the ulcer in the postoperative period compared with the control group. The rejection of the scab in patients of the study group was observed at a time of 23 ± 7.2 days. In 18 patients (79.9%), the ulcer was in the phase of epithelialization. In terms of up to 1 month, ulcers completely healed in 19 patients (90.1%) of the study group and 11 patients in the control group (45.8%). Резюме. Цель. Определение эффективности использования комбинированного метода лечения варикозной болезни вен нижних конечностей с трофической язвой включающий хирургическую коррекцию патологического венозного рефлюкса и первичную пластику язвы аутовенозным лоскутом. Материалы и методы. Проведено обследование и анализ результатов лечения 46 больных варикозной болезнью вен нижних конечностей с трофическими язвами на медиальной поверхности голени. Общее количество мужчин было 18 (39,1 %), женщин – 28 (60,8 %). Средний возраст – 42,5 ± 18,3 лет. Средняя площадь трофических язв – 11,0 ± 3,5 см2 . Произведен сравнительный анализ результатов комбинированного лечения по предложенной методике с использование аутовенозной пластики язвы в сравнении с общепринятой тактикой. Результаты. Во время наблюдения в послеоперационном периоде у пациентов группы исследования признаки адгезии лоскута к поверхности язвы отмечены в первые сутки у 21 пациента (95,5 %). У одного больного произошла диспозиция лоскута, что повлекло неполную адгезию фрагмента аутовены на третьи сутки. У всех пациентов отмечено преобразование аутовенозного лоскута в струп, который закрывает поверхность язвы в сроки до 7 дней. Одновременно отмечено значительное уменьшение боли в язве после операции по сравнению с контрольной группой. Отторжение струпа наблюдали в сроки 23 ± 7,2 дня. В сроки до 1 месяца язвы полностью зажили у 19 больных (90,1 %) группы исследования и 11 больных контрольной группы (45,8 %). Резюме. Мета. Визначення ефективності використання комбінованого методу лікування варикозної хвороби вен нижніх кінцівок з трофічною виразкою, який включає хірургічну корекцію патологічного венозного рефлюксу і первинну пластику виразки аутовенозним клаптем. Матеріали та методи. Проведено обстеження та аналіз результатів лікування 46 хворих на варикозну хворобу вен нижніх кінцівок з трофічними виразками. Зроблено порівняльний аналіз результатів комбінованого лікування за запропонованою методикою з використанням аутовенозної пластики виразки в порівнянні з загальноприйнятою тактикою. Результати дослідження. Під час спостереження в післяопераційному періоді у пацієнтів групи дослідження ознаки адгезії клаптя до поверхні виразки відзначені в першу добу у 21 пацієнта (95,5%). У 1 хворого (4,5%) сталася диспозиція клаптя. У всіх пацієнтів відзначено перетворення клаптя в струп, який закриває поверхню виразки в терміни до 7 діб. Одночасно відзначено значне зменшення болю у виразці в післяопераційному періоді в порівнянні з контрольною групою. Відторгнення струпа у хворих групи дослідження спостерігали в терміни 23 ± 7,2 дня. У терміни до 1 місяця виразки повністю зажили у 19 хворих (90,1%) групи дослідження і 11 хворих контрольної групи (45,8%). Висновки. Застосування методики дає змогу пришвидшити загоєння виразки, сприяє зниженню кількості ускладнень та підвищує якість життя пацієнтів у післяопераційний період. Залишається потреба пошуку шляхів тривалої фіксації аутовенозного клаптя у зоні трофічних змін