КОНКРЕТИЗАЦІЯ ТА ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ В ПАЛІТРІ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

The article deals with the problem of determining the place of concretization and generalization among other translational transformations and the description of the lingualcategories underlying these transformations. The relevance of the topic is determined by the constant expansion of various international contacts (scientific, technical, tourist, cultural, etc.), which require refinement of translation techniques, a conscious approach to the use of those or other translational transformations, among which concretization and generalization are very important. The purpose of the article is to determine the lingual basis of the use of concretization and generalization on the material of a story by Terry Pratchett’s To achieve this goal, tasks such as the analysis and synthesis of theoretical developments in translation theory regarding translation transformations have been accomplished, and relevant factual material has been analyzed and classified. In the text of the story, 106 cases of use of concretization or generalization were found (63 and 43 examples respectively). It is concluded that generalization and concretization are widely used when translating any text. Concretization can be considered more common among them; it occurs when translating desemantic lexical units, polysemantic words, etc. The most common words in this case are verbs and nouns (have, get, take, go, point, stuff, etc.). The appropriateness of using generalization is largely determined by the difference in word compatibility in English and other languages. We see the prospects for further research in a more detailed analysis of the relationship between different types of lexical transformations.Исследована проблема определения конкретизации и генерализации среди других переводческих трансформаций и описания лингвальных категорий, которые лежат в основе этих трансформаций. Актуальность темы определяется постоянным расширением различных международных контактов (научных, технических, туристических, культурных и т. д.), что требует совершенствования техники перевода, сознательного подхода к использованию тех или иных переводческих трансформаций, среди которых конкретизация и генерализация занимают не последнее место. Целью статьи является определение лингвальных основ использования конкретизации и генерализации на материале одного отдельного произведения. Проанализировано небольшое по объему произведение Терри Пратчетта «Мост троллей» и его перевод. Для достижения цели выполнены такие задачи, как анализ и синтез теоретических разработок по теории перевода в аспекте переводческих трансформаций, проанализирован и классифицирован накопленный релевантный фактический материал. В тексте рассказа найдено 106 случаев использования конкретизации или генерализации (63 и 43 примера соответственно). Сделаны выводы, что генерализация и конкретизация широко используются при переводе любого текста. Более распространенной среди них можно считать конкретизацию, которая возникает при переводе десемантизированных лексических единиц, многозначных слов и тому подобное. Наиболее распространенными словами в этом случае являются глаголы и существительные (have, get, take, go, point, stuff т. д.). Целесообразность использования генерализации определяется в значительной мере разницей в сочетаемости слов в английском и других языках. Перспективы дальнейшего исследования мы видим в более детальном анализе соотношения различных видов лексических трансформаций.Досліджено проблему визначення місця конкретизації та генералізації серед інших перекладацьких трансформацій та опису лінгвальних категорій, які лежать в основіцих трансформацій. Актуальність теми визначається постійним розширенням різноманітних міжнародних контактів (наукових, технічних, туристичних, культурних тощо), які потребують удосконалення техніки перекладу, свідомого підходу до використання тих чи тих перекладацьких трансформацій, серед яких конкретизація та генералізація посідають не останнє місце. Метою статті є визначення лінгвального підґрунтя використання конкретизації та генералізації на матеріалі одного окремого твору. Проаналізовано невеликий за обсягом твір Террі Пратчетта «Міст тролей» та його переклад. Для досягнення мети виконано такі завдання, як аналіз та синтез теоретичних розробок з теорії перекладу щодо перекладацьких трансформацій, проаналізовано та класифіковано накопичений релевантний фактичний матеріал. У тексті оповідання знайдено 106 випадків використання конкретизації або генералізації (63 та 43 приклади відповідно). Зроблено висновки, що генералізація та конкретизація широко використовуються під час перекладу будь-якого тексту. Більш поширеною серед них можна вважати конкретизацію, яка виникає під час перекладу десемантизованих лексичних одиниць, полісемантичних слів тощо. Найпоширенішими словами у цьому випадку є дієслова та іменники (have, get, take, go, point, stuff тощо). Доцільність використання генералізації визначається значною мірою різницею у сполучуваності слів в англійській та інших мовах. Перспективи подальшого дослідження ми убачаємо в більш детальному аналізі співвідношення різних видів лексичних трансформацій