Вплив карбацетаму на когнітивні порушення при експериментальній черепно-мозковій травмі, можлива роль вазопресину

Background. Cognitive disturbances in traumatic brain injury (TBI) are urgent and understudied problem, as the extent of central nervous system suppression characterizes the severity of TBI and defines its outcome. The new pharmacological agent carbacetam belongs to the anxiolytics, endogenous gamma-aminobutyric acid (GABA) benzodiazepine receptor complex modulators, derivatives of β-carboline. The use of GABA system modulators in TBI can be a perspective direction of cognitive disturbances correction. The aim of this work was to define carbacetam influence on cognitive disturbances in experimental TBI. Materials and methods. The research includes 45 white outbred rat males; TBI has been reproduced by V.M. Yelskyi and S.V. Ziablitsev method (2005). Study groups with TBI included 15 animals each: group 1 — carbacetam introduction (5 mg/kg body mass), group 2 — actovegin introduction (16 mg/kg body mass), comparison (control) group — introduction of 1 ml of physiological solution intraperitoneally within 10 days after a trauma. Cognitive disorders are investigated by techniques: open field test, hole-board test, radial arm maze on days 1, 3, 7, 14 and 30 after the trauma. Results. In comparison group during the entire period of observation, a sharp decrease in the quantity of the crossed squares and the examined holes is noted that indicated total absence of motivation, curiosity and cognitive abilities after TBI. The sharp augmentation of latent time of transition to the dark hole indicated a disorientation and impossibility to find a hole independently (cognitive disturbances). From all indicators, only the hole-board test was spontaneously restored. Faster renewal dynamics of cognitive functions was noted in the study group 1, where indicators of an approximate motor performance began renewed in a week. In a month, a significant increase in the number of successful enters in sleeves as compared to the control group is received (by 41.0 %). Renewal of cognitive processes in rats under the actovegin influence began only two weeks after TBI. In a month, indicators of an approximate motor performance in the open field renewed, but not completely (the quantity of the crossed squares was significantly increased, but didn’t reach the initial level (p < 0.05). The quantity of the examined holes was significantly smaller (by 23.3 %) in comparison with the study group 1 (p < 0.05). It indicated a smaller effect of actovegin in comparison with carbacetam. Under the carbacetam influence, there was a vasopressin secretion renewal that had antistress action and, in our opinion, caused positive effect of the drug on cognitive and memory functions of animals with TBI. Conclusions. The obtained data indicated a reliable renewal of cognitive and memory processes in rats with TBI under the carbacetam influence within 30 days of observation that could be mediated by the restoration of vasopressin neurosecretion.Актуальность. Когнитивные нарушения при черепно-мозговой травме (ЧМТ) являются актуальной и не до конца изученной проблемой, поскольку степень угнетения центральной нервной системы характеризует тяжесть ЧМТ и определяет ее исход. Новое фармакологическое средство карбацетам относится к анксиолитикам, эндогенным модуляторам ГАМК-бензодиазепинового рецепторного комплекса, производным β-карболина. Использование модуляторов ГАМКергической системы при ЧМТ может быть перспективным направлением коррекции когнитивных нарушений. Цель исследования. Определить влияние карбацетама на когнитивные нарушения при экспериментальной ЧМТ. Материалы и методы. Исследование проведено на 45 белых беспородных крысах-самцах; ЧМТ воспроизводили по методике В.Н. Ельского, С.В. Зяблицева (2005). Опытные группы с ЧМТ составили по 15 животных: 1-я группа — с введением карбацетама (5 мг/кг массы), 2-я группа — с введением актовегина (16 мг/кг массы), группа сравнения (контроль) — с введением 1 мл физиологического раствора, внутрибрюшинно в течение 10 суток после травмы. Когнитивные расстройства исследованы по методикам: открытого поля, норкового рефлекса, восьмирукавного лабиринта через 1, 3, 7, 14 и 30 суток после травмы. Результаты. В группе сравнения в течение всего периода наблюдения отмечено резкое уменьшение количества пересеченных квадратов и осмотренных отверстий, что указывало на полное отсутствие мотивации, любопытства и когнитивных способностей после ЧМТ. Резкое увеличение латентного времени перехода к темной камере указывало на дезориентацию и невозможность самостоятельно найти норку (когнитивные нарушения). Среди всех показателей спонтанно восстанавливался только норковый рефлекс. Лучшая динамика возобновления когнитивных функций была отмечена в опытной 1-й группе, где показатели ориентировочно-двигательной активности начинали возобновляться через неделю. Через месяц получено достоверное (на 41,0 %) увеличение количества удачных заходов в рукава относительно группы сравнения. Возобновление когнитивных процессов у крыс под действием актовегина начиналось только через две недели после ЧМТ. Через месяц показатели ориентировочно-двигательной активности в открытом поле возобновлялись, но не полностью (количество пересеченных квадратов значимо увеличилось, но не достигало уровня до травмы; p < 0,05). Количество осмотренных отверстий было значимо меньшим на 23,3 % по сравнению с опытной 1-й группой (p < 0,05). Это указывало на меньший эффект актовегина по сравнению с карбацетамом. Под воздействием карбацетама происходило возобновление секреции вазопрессина, что имело антистрессорное действие и, на наш взгляд, обусловливало позитивное влияние препарата на когнитивные и мнестические функции животных с ЧМТ. Выводы. Полученные данные указывали на достоверное возобновление когнитивных и мнестических процессов у крыс с ЧМТ под воздействием карбацетама в течение 30 суток наблюдения, что могло быть опосредствовано восстановлением нейросекреции вазопрессина.Актуальність. Когнітивні порушення при черепно-мозковій травмі (ЧМТ) є актуальною і не до кінця ви­вченою проблемою, оскільки ступінь пригнічення функціонування центральної нервової системи характеризує тяжкість ЧМТ і визначає її результат. Новий фармакологічний засіб карбацетам належить до анксіолітиків, ендогенних модуляторів ГАМК-бензодіазепінового рецепторного комплексу, похідних β-карболіну. Використання модуляторів ГАМКергічної системи за умов ЧМТ може бути перспективним напрямком корекції когнітивних порушень. Мета дослідження. Визначити вплив карбацетаму на когнітивні порушення при експериментальній черепно-мозковій травмі. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 45 білих безпородних щурах-самцях; ЧМТ відтворювали за методикою В.М. Єльського, С.В. Зябліцева (2005). Дослідні групи з ЧМТ становили по 15 тварин: 1-ша група — з уведенням карбацетаму (5 мг/кг маси), 2-га група — з уведенням актовегіну (16 мг/кг маси), група порівняння — з уведенням 1 мл фізіологічного розчину, внутрішньоочеревинно протягом 10 діб після травми. Когнітивні розлади досліджені за методиками: відкрите поле, нірковий рефлекс, восьмирукавний лабіринт через 1, 3, 7, 14 та 30 діб після травми. Результати. У групі порівняння протягом спостереження відзначено різке зменшення кількості пересічених квадратів і оглянутих отворів, що вказувало на повну відсутність мотивації, цікавості та когнітивних здібностей внаслідок ЧМТ. Різке збільшення латентного часу переходу щура до темної камери вказувало на дезорієнтованість тварин і неспроможність знайти нірку (когнітивні порушення). З усіх показників спонтанно відновлювався тільки нірковий рефлекс. Краща динаміка відновлення когнітивних функцій була відмічена у дослідній 1-й групі, де показники орієнтовно-рухової активності починали відновлюватися через тиждень. Через місяць отримано вірогідне (на 41,0 %) збільшення кількості вдалих заходів до рукавів щодо групи порівняння. Відновлення когнітивних процесів у щурів під впливом актовегіну починалося тільки через два тижня після ЧМТ. Через місяць показники орієнтовно-рухової активності у відкритому полі відновлювалися, але не повністю (кількість пересічених квадратів вірогідно збільшилася, але не досягала рівня до травми; p < 0,05). Кількість оглянутих отворів була вірогідно меншою на 23,3 % щодо дослідної 1-ї групи (p < 0,05), що вказувало на вірогідно менший ефект актовегіну щодо карбацетаму. Під впливом карбацетаму відбувалося відновлення секреції вазопресину, що спричиняє антистресорну дію та, нашу думку, обумовлює позитивний вплив препарату на когнітивні та мнестичні функції тварин із ЧМТ. Висновки. Отримані дані вказували на вірогідне відновлення когнітивних і мнестичних процесів у щурів під впливом карбацетаму протягом 30 діб спостереження, що могло бути опосередковано відновленням нейросекреції вазопресину