Ризик персистувального перебігу фенотипу ранньої бронхіальної астми у дітей (результати проспективного когортного спостереження)

To optimize the diagnosis and treatment of asthma in children based on the analysis of data of a prospective study to establish the peculiarities of certain phenotypes of the disease. The study involved 312 children, whose bronchoobstructive syndrome was persistent after a hospital treatment (the first group, the average duration observations was 12,5±0,36 years) and 388 patients who did not have recurrent asthma attacks after the hospital treatment (the second group, the average duration of observations was 15,1±0,2 years). During the observation of children with persistent bronchial obstruction syndrome only 13,1±2,3 % cases showed a significant deterioration of the disease, 38,5±3,3 % of patients experienced a distinct improvement, and in 48,4±3,4 % patients the disease was characterized by a constant severity. It should be noted that 7,4±1,5 % of patients showed a recurrence of bronchial obstruction syndrome after its suspension and absence for an average of 1-7 years. As to the formation of the phenotype of persistent asthma, the following clinical and medical history markers are the most vulnerable: frequency of broncho-obstructive syndrome is more than 4 episodes per year (test sensitivity is 71 %), and the most specific are a burdened allergic history in both pedigrees, seasonal asthma attacks and concomitant allergic rhinitis (specificity is 99 %).Для оптимизации диагностики и лечения бронхиальной астмы у детей на основании анализа данных проспективного наблюдения установлены особенности течения отдельных фенотипов заболевания. Обследовано312 детей, в которых после стационарного лечения бронхообструктивний синдром имел персистирующий характер (I группа, средняя продолжительность катамнестического наблюдения достигала 12,5±0,36 лет) и 388 пациентов, у которых после стационарного лечения повторных приступов БА не случалось (II группа, средняя продолжительность катамнестического наблюдения составила 15,1±0,2 лет). В процессе наблюдения за детьми с персистированием бронхообструктивного синдрома лишь в 13,1±2,3 % случаев отмечено значительное ухудшение течения заболевания, у 38,5±3,3 % больных наблюдалось отчетливое улучшение, а у 48,4±3,4 % пациентов заболевание характеризовалось постоянной тяжестью. Следует отметить, что в 7,4±1,5 % больных отмечалось повторное рецидивирование бронхообструктивного синдрома после его прекращения и отсутствия в среднем 1-7 лет. Выявлено, что для формирования фенотипа персистирующей астмы наиболее чувствительными являются следующие клинико-анамнестические маркеры: частота бронхообструктивного синдрома более четырех эпизодов в год (чувствительность теста 71 %), а наиболее специфическими – отягощенность аллергологического анамнеза по обоим родословным, сезонность приступов астмы и сопутствующий аллергический ринит (специфичность 99 %).Для оптимізації діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей на підставі аналізу даних проспективного спостереження встановлені особливості перебігу окремих фенотипів захворювання. Обстежено 312 дітей, в яких після стаціонарного лікування бронхообструктивний синдром мав персистувальний характер (І група, середня тривалість катамнестичного спостереження сягала 12,5±0,36 року) і 388 пацієнтів, у яких після стаціонарного лікування повторних нападів БА не траплялося (ІІ група, середня тривалість катамнестичного спостереження склала 15,1±0,2 року). У процесі спостереження за дітьми з персистуванням бронхообструктивного синдрому лише у 13,1±2,3 % випадків відзначене значне погіршення перебігу захворювання, у 38,5±3,3 % хворих спостерігалося виразне покращення, а в 48,4±3,4 % пацієнтів захворювання характеризувалося постійною тяжкістю. Варто відзначити, що в 7,4±1,5 % осіб визначалося відновлення рецидивування бронхообструктивного синдрому після його припинення та відсутності впродовж, у середньому, 1-7 років. Щодо формування фенотипу персистувальної астми, то найбільш чутливими є наступні клінічно-анамнестичні маркери: частота бронхообструктивного синдрому більше чотирьох епізодів на рік (чутливість тесту 71 %), а найбільш специфічними – обтяженість алергологічного анамнезу за обома родоводами, сезонність нападів астми та супутній алергічний риніт (специфічність 99 %)