Діуретична активність 3-(5-бромфуран-2-іл)-4-R-(4Н)-1,2,4-тріазол-5-тіонів, їх S-похідних та 2-(5-бромфуран-2-іл)-5-R´-тіазоло[3,2-b][1,2,4]тріазол-6(5Н)-онів

The aim of study was to investigate diuretic activity of 1,2,4-triazole derivatives which contain С5 atom 5-bromfuran-2-yl substituent in the 1,2,4-triazole nucleus, and to establish interrelation between chemical structure and diuretic action of 1,2,4-triazole derivatives.Methods and results. For the investigation of the diuretic activity were used 15 compounds, namely 3-(5-bromofuran-2-yl)-4-R-(4H)-1,2,4-triazole-5-thiones, their S-derivatives and 2-(5-bromofuran-2-yl)-5-R'-thiazolo[3,2-b][1,2,4]triazole-6(5H)-ones. During the study Ye. B. Berkhin’s method has been used to establish the influence of the compounds on the renal excretory function.Conclusion. The most active substance among 1,2,4-triazole derivatives was morpholinium 2-((5-bromofuran-2-yl)-4-ethyl-1,2,4-triazole-3-ylthio)acetate.Цель исследования – изучение диуретической активности производных 1,2,4-триазола, содержащих при С5 атоме в ядре 1,2,4-триазолов 5-бромфуран-2-ильный заместитель, а также установление взаимосвязи «химическая структура – мочегонное действие» среди производных 1,2,4-триазола.Для исследования мочегонной активности использованы 15 соединений: 3-(5-бромфуран-2-ил)-4-R-(4H)-1,2,4-триазол-5-тионы и их S-производные, 2-(5-бромфуран-2-ил)-5-R'-тиазоло[3,2-b][1,2,4]триазол-6(5Н)-оны. Для установления влияния соединений на экскреторную функцию почек использовался метод Е. Б. Берхина. Наиболее активным веществом среди синтезированных производных 1,2,4-триазола был морфолиний 2-((5-бромфуран-2-ил)-4-этил-1,2,4-триазол-3-илтио)ацетат.Мета дослідження – вивчення діуретичної активності похідних 1,2,4-тріазолу, що містять при С5 атомі в ядрі 1,2,4-тріазолу 5-бромфуран-2-ільний замісник, а також встановлення взаємозв’язку «хімічна структура – сечогінна дія» серед похідних 1,2,4-триазолу.Для дослідження сечогінної активності використано 15 сполук: 3-(5-бромфуран-2-іл)-4-R-(4H)-1,2,4-тріазол-5-тіони та їх S-похідні, 2-(5-бромфуран-2-іл)-5-R'-тіазоло[3,2-b][1,2,4]тріазол-6(5Н)-они. Для встановлення впливу сполук на екскреторну функцію нирок використали метод Є. Б. Берхіна. Найбільш активною речовиною серед синтезованих похідних 1,2,4-триазолу був морфоліній 2-((5-бромфуран-2-іл)-4-етил-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)ацетат.