Агроекологічне обґрунтування поводження з органічними відходами при виробництві гуматів

Purpose. Study of agroecological substantiation of the possibility to use organic waste in the production of humates as fertilizers of the main application for vegetable crops. Methods. Field, chemical, atomic absorption spectrometry. Results. The calculation of the total indicator of pollution showed that the soil of the fertilized experimental site belongs to the slightly contaminated soils. According to the soil-agrochemical criteria, namely, the content of organic matter, mobile phosphorus and potassium, the reaction of soil solution, soil on the control and, optionally, with the introduction of organic waste, is suitable for organic farming. The evaluation of the suitability of the soil for the content of heavy metals revealed that the content of zinc, copper, lead, cobalt, manganese, nickel revealed that it is suitable for the organic farming. Zinc (0.31 mg / kg) and manganese (4.98 mg / kg) content are conventionally suitable. Analysis of the content of trace elements in organic waste showed that it contains manganese, copper, zinc in quantities, corresponding to the lower boundary of the value interval, inherent in untreated manure. Thus, the amount of manganese in manure is 75 - 549, in the studied sample - 60 mg / kg, copper - 7,6-40,8, zinc 0,84-4,18, in the sample - 5,88, 44,95 mg / kg respectively. That is, in terms of its microelement status, corresponds to the composition of the manure. An assessment of the environmental quality of vegetable products grown when organic wastes produced by humates as fertilizers of the main input showed that no element exceeds the maximum permissible concentrations. The analysis of the bioaccumulation coefficients for vegetable products grown in the course of the introduction of organic waste showed that none of the vegetables accumulate in the economic part of the crop of heavy metals. Conclusions. Studies have shown high agroecological efficiency of the use of organic waste of humates production as the main fertilizer for the production of environmentally safe high quality vegetable products.Цель. Изучение агроэкологического обоснования возможности использования органических отходов при производстве гуматов в качестве удобрения основного внесения под овощные культури. Методы. Полевой, химический, атомно-абсорбционной спектрометрии. Результаты. Расчет суммарного показателя загрязнения показал, что почва удобренной опытного участка относится к слабозагрязненным почвам. По почвенно-агрохимическим критериям, а именно, по содержанию органического вещества, подвижного фосфора и калия, реакции почвенного раствора, почва на контроле и на варианте с внесением органических отходов является пригодной для органического земледелия. Оценка пригодности почвы по содержанию тяжелых металлов обнаружила, что на варианте с внесением органических отходов содержание цинка, меди, свинца, кобальта, марганца, никеля, почва является пригодной для органического земледелия, в то время как на контроле за содержанием цинка (0,31 мг / кг) и марганца (4,98 мг / кг) условно пригодна. Анализ содержания микроэлементов в органических отходах показал, что он содержит марганец, медь, цинк в количествах, отвечая нижней границы интервала значений, присущей необработанному навозу. Так, количество марганца в навозе составляет 75 - 549, в исследуемом образце - 60 мг / кг, меди - 7,6-40,8, цинка 0,84-4,18, в образце - 5,88, 44,95 мг / кг соответственно. То есть, по своему микроэлементному статусу он соответствует составу навоза. Оценка экологического качества овощной продукции, выращиваемой при внесении органических отходов производства гуматов в качестве удобрения основного внесения показал, что ни один элемент не превышает предельно допустимой концентрации. Анализ коэффициентов биоаккумуляции для овощной продукции, выращиваемой при внесении органических отходов показал, что ни один из овощей не накапливает в хозяйственной части урожая тяжелых металлов. Выводы. Исследования показали высокую агроэкологическую эффективность использования органических отходов производства гуматов в качестве удобрения основного внесения для получения экологически безопасной высококачественной овощной продукции. Мета. Вивчення агроекологічного обґрунтування можливості використання органічних відходів при виробництві гуматов як добрива основного внесення під овочеві культури. Методи. Польовий, хімічний, атомно-абсорбційної спектрометрії. Результати. Розрахунок сумарного показника забруднення показав, що ґрунт удобреної дослідної ділянки відноситься до слабо забруднених ґрунтів. За ґрунтово-агрохімічними критеріями, а саме, за змістом органічної речовини, рухомого фосфору і калію, реакції ґрунтового розчину, ґрунт на контролі і на варіанті з внесенням органічних відходів є придатним для органічного землеробства. Оцінка придатності ґрунту за змістом важких металів виявила, що на варіанті з внесенням органічних відходів вміст цинку, міді, свинцю, кобальту, марганцю, нікелю, ґрунт є придатним для органічного землеробства, в той час як на контролі за вмістом цинку (0,31 мг / кг) і марганцю (4,98 мг / кг) умовно придатним. Аналіз вмісту мікроелементів в органічних відходах показав, що він містить марганець, мідь, цинк в кількостях, відповідаючи нижньої границі інтервалу значень, притаманної необробленому гною. Так, кількість марганцю у гною складає 75 – 549, в досліджуваному зразку – 60 мг/кг, міді – 7,6-40,8, цинку 0,84-4,18, в зразку – 5,88, 44,95 мг/кг відповідно. Тобто, за своїм мікроелементним статусом він відповідає складу гною. Оцінка екологічної якості овочевої продукції, яка вирощувалася при внесенні органічних відходів виробництва гуматів в якості добрива основного внесення показав, що жодний елемент не перевищує гранично допустимі концентрації. Аналіз коефіцієнтів біоакумуляції для овочевої продукції, яка вирощувалася при внесенні органічних відходів показав, що жоден з овочів не накопичує в господарській частині урожаю важких металів. Висновки. Дослідження показали високу агроекологічну ефективність використання органічних відходів виробництва гуматів в якості добрива основного внесення для отримання екологічно безпечної високоякісної овочевої продукції