ЕФЕКТИВНІСТЬ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАТУСУ КУРЦЯ

This article provides the results of the research of the metabolic profile and NYHA of the patients, who have suffered from acute coronary syndrome (ACS), on the stage of health-resort cardiac rehabilitation depending on smoking habits. The aim – to investigate the trends in indicators relating to metabolic status and NYHA of patient`s condition, who have suffered from acute coronary syndrome (ACS), on the stage of health-resort cardiac rehabilitation depending on smoking habits. Material and Methods. A total of 62 patients aged 42–78 years (mean age (56.61± 1.4) who have gone through the program of cardiac rehabilitation were examined. The patients were divided into 2 groups: group I – smokers (n=34, mean age (54.94±1.6), and group II – people with ACS who do not have any smoking habits (n=28, mean age (58.64±1.4). The performance of lipid and carbon dioxide exchange and systemic inflammation, as well as physical activity with the help of 6 minute walk test in the first day of cardiac rehabilitation was identified. The program of health-resort treatment included limited therapeutic walk, physical activities (PA), laser therapy on cubital vein along with optimal pharmacological therapy (OPT). Results. At the beginning of rehabilitation program patients in group 1 had significantly bigger average level of total cholesterol, compared to group 2 (5.88±1.17) mmol/L (I) vs. (5.29±0.95) mmol/L (II)), low density lipoprotein cholesterol (LDL-C) (3.95±0.96) (I) vs. (3.64±0.93) mmol/L (II)), level of triglycerides (TG) (3.08±0.51) (I) to (2.67±0.56) mmol/L (II)), atherogenic index of plasma (AIP)) (4.65±1.51) (I) vs. (3.87±1.01)), C-reactive protein (CRP) (5.36±0.55) (I) vs. (4.95±0.43) mg/mL (II)), fibrinogen (FGN) (3.61±0.53) (I) vs. (3.54±0.44) g/L (II)), glycosylated hemoglobin (HbA1c) (6.10±0.36) (I) vs. (5.74±0.30) % (II)), and lower level of high density lipoprotein cholesterol (HDL-C) (1.08±0.22) (I) vs (1.15±0.17) mmol/L (II)).The analysis of indicators that was carried after the program of rehabilitation showed positive dynamic in both groups: the level of total cholesterol was reduced by 18.1 % (I) and 17.3 % (II), LDL-C – by 22.1 % (I) and 20.1 % (II) (р<0.05), TG – by 32.8 % (I) and 19.9 % (II) (р>0.05), AIP – by 36.8 % (I) vs. 34.2 % (II) (р<0.05), HbA1c – by 4.1 % (I) and 5.8 % (II) (р>0.05), CRP – by 15 % (I) (р<0.05) and 14 % (II) (р>0.05), FGN – by 24.1 % (I) and 18.4 % (II) (р<0.05), and increasing of HDL-C – by 16.6 % (I) and 12.1 % (II), (р<0.05). After carrying the program of rehabilitation, NYHA I prevails in group of smokers who have suffered from ACS by 58.8 % (р<0.05), NYHA II prevails in group of non-smokers by 57.1 % (р<0.05), while rehabilitation patients who have smoking habits remain in NYHA III by – 11.8 % (р<0.05) vs. 0 % (р<0.05) in non-smokers. Conclusions. Smokers, who suffered from ACS, had more significant disorders of lipid exchange with atherogenic nature, carbon dioxide exchange and systemic inflammation. After carrying the program of cardiac rehabilitation, there was recorded a positive dynamic in metabolic profile in both groups of patients, however a group of smokers had more detectable positive dynamic. At the end of the rehabilitation program among the patients with smoking habits NYHA I occurred more often in comparison with non-smoking patients. However, in the group of smokers who had emerging NYHA III there was no positive changes recorded, while among the non-smokers there was no NYHA III cases registered.В статье представлены результаты исследования метаболического профиля и функционального состояния больных, перенесших острый коронарный синдром (ОКС), на этапе санаторно-курортной кардиореабилитации в зависимости от статуса курильщика. Цель – провести сравнительную оценку динамики показателей метаболического статуса и функционального состояния больных, перенесших острый коронарный синдром (ОКС), на этапе санаторно-курортной кардиореабилитации в зависимости от статуса курильщика. Материал и методы. Обследовано 62 пациента в возрасте 42–78 лет (средний возраст 56,61±1,35), которые проходили программу кардиореабилитации после перенесенного ОКС. Из них I группа – курильщики (n=34, средний возраст (54,94±1,6) лет), II группа – больные, которые не курили (n=28, средний возраст (58,64±1,4) лет). Определяли основные показатели липидного, углеводного обмена и системного воспаления, а также физическую активность с помощью теста 6-минутной и дистанционной ходьбы в 1 и 24 сутки кардиореабилитации. Программа санаторно-курортного лечения включала дозированную лечебную ходьбу, физические тренировки (ФТ) и лазеротерапию на кубитальную вену в сочетании с оптимальной медикаментозной терапией (ОМТ). Результаты. В начале реабилитационной программы у больных I группы, по сравнению со II группой, выявлено достоверно более высокие средние значения общего холестерина (ОХС) ((5,88±1,17) ммоль/л (I) против (5,29± 0,95) ммоль/л (II)), холестерина липопротеидов низкой плотности (ХС ЛПНП) ((3,95±0,96) (I) против (3,64± 0,93) ммоль/л (II)), триглицеридов (ТГ) ((3,08±0,51) (I) против (2,67±0,56) ммоль/л (II)), коэффициента атерогенности (КА) (4,65±1,51 (I) против 3,87±1,01)), С-реактивного протеина (СРП) ((5,36±0,55) (I) против (4,95±0,43) мг/мл (II)), фибриногена (ФГ) ((3,61±0,53) (I) против (3,54±0,44) г/л (II)), гликозилированного гемоглобина (HbA1c) ((6,10±0,36) (I) против (5,74±0,30) % (II)) и низкий уровень ХС липопротеидов высокой плотности (ХС ЛПВП) ((1,08±0,22) (I) против (1,15±0,17) ммоль/л (II)). Проведенный анализ показателей после прохождения программы реабилитации показал положительную динамику в двух группах, а именно: снижение ОХС – на 18,1 % (I) и 17,3 % (II), ХС ЛПНП – на 22,1 % (I) и 20,1 % (II) (р<0,05), ТГ – на 32,8 % (I) и 19,9 % (II) (р>0,05), КА – на 36,8 % (I) против 34,2 % (II) (р<0,05), HbA1c – на 4,1 % (I) и 5,8 % (II) (р>0,05), СРП – на 15 % (I) (р<0,05) и 14 % (II) (р>0,05), ФХ – на 24,1 % (I) и 18,4 % (II) (р<0,05), и увеличение ХС ЛПВП – на 16,6 % (I) и 12,1 % (II), (р<0,05). После проведенной программы кардиореабилитации у курильщиков, перенесших ОКС, преобладает ФК 1 – 58,8 % (р<0,05), а в группе некурящих ФК 2 – 57,1 % (р<0,05), в то же время реабилитационные больные с привычкой курения продолжают оставаться в ФК 3 – 11,8 % (р<0,05) против 0 % (р<0,05) у некурящих. Выводы. У курильщиков, перенесших ОКС, наблюдаются существенные нарушения липидного обмена атерогенного характера, углеводного обмена и системного воспаления. После прохождения программы кардиореабилитации наблюдается положительная динамика метаболического профиля у пациентов обеих групп, однако с более выраженной положительной динамикой в группе курильщиков. В конце программы реабилитации среди больных со статусом курильщика доля пациентов с ФК 1 оказалась большей, по сравнению с некурящими. Однако в группе курильщиков со стартовым ФК 3 положительных изменений по функциональной способности не произошло, в то время, как среди некурящих пациентов в конце реабилитации больных с ФК 3 зарегистрировано не было.В статті представлені результати дослідження метаболічного профілю та функціонального стану хворих, які перенесли гострий коронарний синдром (ГКС), на етапі санаторно-курортної кардіореабілітації залежно від статусу курця. Мета – провести порівняльну оцінку динаміки показників метаболічного статусу та функціонального стану хворих, які перенесли гострий коронарний синдром (ГКС), на етапі санаторно-курортної кардіореабілітації залежно від статусу курця. Матеріал і методи. Обстежено 62 пацієнти віком 42–78 років (середній вік 56,61±1,35), які проходили програму кардіореабілітації після перенесеного ГКС. З них I група – курці (n=34, середній вік (54,94±1,6) років), II група – хворі, які не курили (n=28, середній вік (58,64±1,4) років). Визначали основні показники ліпідного, вуглеводного обміну та системного запалення, а також фізичну активність за допомогою тесту 6-хвилинної та дистанційної ходьби в 1 та 24 доби кардіореабілітації. Програма санаторно-курортного лікування включала дозовану лікувальну ходьбу, фізичні тренування (ФТ) та лазеротерапію на кубітальну вену в поєднанні з оптимальною медикаментозною терапією (ОМТ). Результати. На початку реабілітаційної програми у хворих I групи, порівняно з ІІ групою, виявлено достовірно вищі середні значення загального холестерину (ЗХС) ((5,88±1,17) ммоль/л (I) проти (5,29±0,95) ммоль/л (II)), холестерину ліпопротеїдів низької густини (ХС ЛПНГ) ((3,95±0,96) (I) проти (3,64±0,93) ммоль/л (II)), тригліцеридів (ТГ) ((3,08±0,51) (I) проти (2,67±0,56) ммоль/л (II)), коефіцієнта атерогенності (КА) (4,65±1,51 (I) проти 3,87±1,01)), С-реактивного протеїну (СРП) ((5,36±0,55) (I) проти (4,95±0,43) мг/мл (II)), фібриногену (ФГ) ((3,61±0,53) (I) проти (3,54±0,44) г/л (II)), глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) ((6,10±0,36) (I) проти (5,74±0,30) % (II)) та нижчий рівень ХС ліпопротеїдів високої густини (ХС ЛПВГ) ((1,08±0,22) (I) проти (1,15±0,17) ммоль/л (II)). Проведений аналіз показників після проходження програми реабілітації показав позитивну динаміку у двох групах, а саме: зниження ЗХС – на 18,1 % (I) та 17,3 % (II), ХС ЛПНГ – на 22,1 % (I) та 20,1 % (II) (р<0,05), ТГ – на 32,8 % (I) та 19,9 % (II) (р>0,05), КА – на 36,8 % (I) проти 34,2 % (II) (р<0,05), HbA1c – на 4,1 % (I) та 5,8 % (II) (р>0,05), СРП – на 15 % (I) (р<0,05) та 14 % (II) (р>0,05), ФГ – на 24,1 % (I) та 18,4 % (II) (р<0,05), і збільшення ХС ЛПВГ – на 16,6 % (I) та 12,1 % (II), (р<0,05). Після проведеної програми кардіореабілітації у курців, що перенесли ГКС, переважає ФК 1 – 58,8 % (р<0,05), а у групі некурців ФК 2 – 57,1 % (р<0,05), в той же час реабілітаційні хворі зі звичкою куріння продовжують залишатися у ФК 3 – 11,8 % (р<0,05) проти 0 % (р<0,05) у некурців. Висновки. У курців, що перенесли ГКС, спостерігаються суттєвіші розлади ліпідного обміну атерогенного характеру, вуглеводного обміну та системного запалення. Після проходження програми кардіореабілітації спостерігається позитивна динаміка метаболічного профілю у пацієнтів обох груп, проте з більш вираженою позитивною динамікою в групі курців. Наприкінці програми реабілітації серед хворих із статусом курця частка пацієнтів з ФК 1 виявилась більшою, порівняно з некурцями. Однак, у групі курців зі стартовим ФК 3 позитивних змін щодо функціональної здатності не відбулось, тоді як серед пацієнтів-некурців наприкінці реабілітації хворих з ФК 3 зареєстровано не було