Недосяжна еклезіологічна ідентичність нащадків колишньої Київської Церкви

Автор подає історичний погляд на Церкву, засновану св. Володимиром на херсонеських і київських пагорбах, і синтез її богослов’я, з особливим наголосом на XX столітті. Наголошує, що термін «помісний» не може бути тотожний терміну «локальний » чи «партикулярний». Розкриває еклезіологічне бачення Йосифа Сліпого, Мирослава Івана Любачівського. Автор говорить, що сопричастя Київської Церкви - це не лише вузька койнонія з Римською Церквою, а бажання жити «в братній любові з Церквою Нового Риму» та «готовність встановити діалог» із Російською Православною Церквою. Автор твердить, що оскільки Київська Церква розділена у своєму нутрі, то її помісність ущерблена і повинна доповнюватися до остаточної зрілості, яка ознаменується сопричастям з іншими Церквами світу.The author of the article offers a historical look on the Church founded by St. Volodymyr on Chersonesos and Kyiv hills, and the synthesis of his theology, with a special emphasis on the XX century. The article reveals the ecclesiological vision of Joseph Slipy, Myroslav Ivan Lubachivsky. The author says that the communion of the Church of Kyiv is not only a narrow coyononia with the Roman Church, but a desire to live "in fraternal love of the Church of New Rome" and "willingness to establish a dialogue" with the Russian Orthodox Church. The author states that since the Kyiv Church is divided in its interior, its local church identity is damaged and must be supplemented to the final maturity, which will be marked by communion with other Churches in the world