THE PHENOMENON OF FOREIGN LANGUAGE EDUCATION IN THE MODERN SCIENTIFIC DISCOURSE

SAVCHUK Borys – PhD hab. (History), Professor of Pedagogy & Education Management of Bogdan Stuparyk Department, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, 57 Shevchenko Str., Ivano-Frankivsk, 76018, UkraineE-mail address: boris_savchuk@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2256-0845 ResearcherID: https://publons.com/researcher/2903385/boris-savchuk/HARAPKO Liubov – Postgraduate student of English Philology and Teaching Methods of Foreign Languages Department, Mukachevo State University; lecturer of English, Pedagogical College, Mukachevo State University, 59 Komenskyi Str., Mukachevo, 89600, UkraineE-mail address: lubaharapko@ukr.netORCID: https://orcid.org/0000-0001-6401-301XResearcherID: https://publons.com/researcher/3471381/lyuba-harapko/To cite this article: Savchuk, B., & Harapko, L. (2020). The phenomenon of foreign language education in the modern scientific discourse. Human Studies. Series of Pedagogy, 10/42, 11‒24. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.198796 Article historyReceived: December 15, 2019Received in revised form: January 11, 2019 Accepted: March 11, 2020Available online: April 28, 2020Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/). The article analyzes the modern scientific discourse on understanding the phenomenon of foreign language education. An interpretation of concepts and terms defining the modern terminology of foreign language learning, such as “bilingualism”, “multilingualism”, “multicultural education”, “bilingual education”, “mother tongue”, “foreign language”, “second language”, “Foreign language”, etc. is generalized.It has been found that the authorship of the term “foreign language education” belongs to E. Passov, who introduced it into scientific circulation in the second half of the 1990s in the context of actualizing the personality-oriented education paradigm. The linguist argued that this term should replace the notion of “learning a foreign language”, because modern people must learn not only the language of a particular people and country, but also their culture. It is shown that the term “foreign language culture” is to some extent artificially internalized into the theory and practice of the Ukrainian pedagogical science, since its correspondence in the formulation of “foreign language education” has not been found in the English language literature. Instead, it includes the term “language education” to refer to the theory and practice of acquisition of a second or foreign language.The contribution of Ukrainian and foreign teachers and linguists to the development of the theoretical and methodological aspects of foreign language culture has been determined. The main interpretations of this phenomenon in the pedagogical literature have been presented. It is shown that the term “foreign language education” has become widely used in the Ukrainian pedagogical science, in particular it is actively used in the works on its development in Ukraine and foreign countries. The definition of the foreign language education as a specifically organized pedagogical process of teaching, upbringing and development of the student’s personality on the basis of the content and means of the discipline “foreign language” has been suggested. Based on the analysis of pedagogical and linguistic literature, the essential characteristics of the phenomenon of “foreign language education” in the aspects of its integrity, axiological orientation, instrumentality, effectiveness and efficiency have been demonstrated. The following basic structural components of the foreign language education have been distinguished and characterized: epistemological (knowledge of the country’s culture and languages); educational (language knowledge and skills as a means of communication); developmental (the psychological and mental characteristics of native speakers and the cultural values of a particular country); educational (the pedagogical content of a foreign-language culture, concerning its moral, ethical, aesthetic and other aspects).Acknowledgments. We express our sincere thanks to the staff of Pedagogy & Education Management of Bohdan Stuparyk Department of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University.Funding. The authors received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.No potential conflict of interest was reported by the authors.САВЧУК Борис – доктор історичних наук, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76018, УкраїнаE-mail address: boris_savchuk@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2256-0845 ResearcherID: https://publons.com/researcher/2903385/boris-savchuk/ГАРАПКО Любов – аспірант кафедри англійської філології та методики викладання іноземних мов, Мукачівський державний університет; викладач іноземної мови, Гуманітарно-педагогічний коледж Мукачівського державного університету, вул. Я. Коменського, 59, Мукачево, 89600, Україна E-mail address: lubaharapko@ukr.netORCID: https://orcid.org/0000-0001-6401-301XResearcherID: https://publons.com/researcher/3471381/lyuba-harapko/To cite this article: Savchuk, B., & Harapko, L. (2020). The phenomenon of foreign language education in the modern scientific discourse. Human Studies. Series of Pedagogy, 10/42, 11‒24. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.198796 Article historyReceived: December 15, 2019Received in revised form: January 11, 2019 Accepted: March 11, 2020Available online: April 28, 2020Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/). У статті здійснено аналіз сучасного наукового дискурсу щодо осмислення феномену іншомовної освіти. Узагальнено трактування понять і термінів, що визначають сучасну терміносистему навчання іноземної мови: “білінгвізм”, “багатомовність”, “полікультурна освіта”, “двомовна освіта”, “багатомовна освіта”, “рідна мова”, “іноземна мова”, “друга мова”, “чужа мова” та ін.З’ясовано, що авторство терміна “іншомовна освіта” належить Є. Пассову, який увів його до наукового обігу в другій половині 90-х рр. ХХ ст. у контексті актуалізації особистісно орієнтованої парадигми освіти. Вчений-лінгвіст доводив, що цей термін має замінити поняття “навчання іноземної мові”, бо сучасна людина повинна вивчати не лише мову певного народу і країни, але й культуру. Показано, що термін “іншомовна культура” певною мірою штучно інтеріоризований у теорію і практику української педагогічної науки, адже в англомовній літературі не виявлено його відповідника у формулюванні “foreign language education”. Натомість у ній фігурує термін “language education” для позначення теорії і практики набуття другої мови або іноземної мови. Визначено внесок українських і зарубіжних учених – педагогів і лінгвістів – у розробку теоретико-методологічних аспектів іншомовної культури. Представлено відображення у науково-педагогічній літературі основних інтерпретацій цього феномену. Показано, що термін “іншомовна освіта” став загальновживаним в українській педагогічній науці, зокрема активно використовується у працях про її розвиток в України та зарубіжних країнах. Запропоновано визначення іншомовної освіти як спеціально організованого педагогічного процесу навчання, виховання і розвитку особистості здобувача освіти на основі змісту і засобами навчальної дисципліни “іноземна мова”. Виходячи з аналізу педагогічної та лінгвістичної літератури, розкрито сутнісні характеристики феномену “іншомовна освіта” в аспектах її цілісності, аксіологічної спрямованості, інструментальності, дієвості і результативності. Виокремлено і схарактеризовано основні структурні компоненти іншомовної освіти: гносеологічний (знання культури і мови країни); навчальний (мовні знання і вміння як засоби спілкування); розвивальний (психологічні, ментальні характеристики носіїв мови і культурних цінностей певної країни); виховний (педагогічний зміст іншомовної культури, що стосується її морально-етичних, естетичних, інших аспектів)