Паратекст як маркер інтертекстуального поля дисидентського тексту

Поезія дисидентів органічно вписується в художньо-філософську парадигму з чітко вираженою інтертекстуальністю. Їхній «діалог» із «чужими» текстами має широку інтертекстуальну перспективу – літературну, філософську та культурологічну, структуровану українськими (Г. Сковорода, Т. Шевченко, І. Франко), російськими (М. Бердяєв, Б. Пастернак, Л. Шестов), західноєвропейськими джерелами (Й.-В. Гете, Г. Марсель, Р.М. Рільке). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1188