Специфіка реалізації символів часу у французькій поезії

Розглянуто реалізацію символів часу у французькій поезії ХІХ століття. Охарактеризовано основні значення символів світанок, сутінки, вечір та ніч у французьких поетичних текстах. Розкрито форми взаємодії різних типів символів та образів. Акцентовано увагу на контамінації різних мовних засобів для реалізації символів у контексті. (Some peculiarities of realization and verbalization of «time» symbols in the French poetry of XIX century are analyzed. The article gives an expanded description of symbols of dawn, twilight, evening and night in French poetic texts. It figures out some important forms of interaction between different types of symbols and images. A symbol of dawn is prevailing in the poetry of XIX century. In the poetic context it’s realized mostly by alliterations and personifications. A symbol of twilight that is verbalized by the French lexeme «Crépuscule» isn’t really widespread in the French poetry. But in most cases it symbolizes the end of an important period in the hero’s life. A symbol of evening has got such meanings as autumn, tiredness and weariness and is realized by such metaphoric epithets as «incertain», «charmant» and «triste. A symbol of night is realized in the context in the meaning of recollections and dreams by means of some stylistic techniques such as personification, comparison and metaphor. A special attention in the article is drawn on the contamination of different linguistic means in order to implement some symbols in the context. In the poetry of XIX century the «time» symbols are realized by some phonetic means (alliteration, assonance), lexical means (synonyms, antonyms), graphic means (italics) and stylistic means (metaphors, personifications and epithet)