НЕДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: УМОВИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ

Розглянуто теоретичне осмислення можливостей та ризиків діяльності організацій громадянського суспільства під час реалізації свого права на соціальний та громадський контроль державної влади в Україні. Теоретичний огляд базується на історичному контексті розвитку громадянського суспільства в Україні протягом періоду незалежності. Зазначено важливість врахування принципових відмінностей між соціальним та громадським контролем, що являють собою, відповідно, більш м’який та більш формалізований процес самоорганізації суспільства та реалізації громадянами своїх прав. Авторами окреслено наукове проблемне поле, визначені вітчизняні та закордонні соціальні дослідники, роботи яких є актуальними для дослідження взаємодії державної влади та організацій громадянського суспільства в контексті реалізації останніми контролюючої функції. Визначені та описані умови, можливості, переваги та ризики, які впливають на функціонування об’єднань громадян. Стаття базуються на результатах емпіричних досліджень функціонування організацій громадянського суспільства України останніх років, в яких визначено перспективи дослідницької діяльності у сфері взаємодії недержавних організацій та влади. Надано опис та пояснення псевдонизових ініціатив (astroturfing), принципів та наслідків їх дії. Акцентовано основні виклики сучасного українського громадянського суспільства, серед яких виділено такі: побудова партнерської взаємодії з владою, оцінка ризиків та недоліків такої взаємодії, розробка механізмів соціального контролю з боку об’єднань громадян, запобігання прямої чи непрямої залученості до нелегальних схем впливу на владу. Ключові слова: соціальний контроль, громадський контроль, децентралізація, недержавні (некомерційні) організації, партнерська взаємодія, організації громадянського суспільства (ОГС)