Резюме За статистичними даними, доброякісні утвори ЩЛД і шиї в дітей мають здебільшого дизонтогенетичне походження. Найчастіше трапляються дермоїдні й епідермоїдні кісти. Нині маємо проблему планування спеціалізованої допомоги цій категорії хворих, розробки малоінвазивних оперативних втручань і вдосконалення реабілітаційних заходів на етапах після оперативного втручання. У статті наведено клінічне спостереження стосовно 15 дітей із дермоїдними і 8 дітей з епідермоїдними кістами щелепно-лицевої ділянки й шиї. Зіставлення клінічної картини з результатами морфологічної верифікації виявило значну розбіжність клінічного й патогістологічного діагнозів у хворих цієї категорії, що підтверджує необхідність розширеного обстеження на догоспітальному ...