РОЛЬ ПРОЦЕСІВ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ І АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В МІОКАРДІ В ПАТОГЕНЕЗІ ФОРМУВАННЯ АДРЕНАЛІНОВОГО УШКОДЖЕННЯ МІОКАРДА

Introduction. Cardiovascular pathology remains an actual problem of the present, as one of the main causes of mortality and disability of people of working age. In particular, over the past decades, particular attention has been paid to one of the important molecular mechanisms of cell damage that involves lipid peroxidation and antioxidant system during adrenal myocardium injury (AMI). The aim of the study – to elucidate the changes in the markers of lipid peroxidation and antioxidant system in the myocardium in the dynamics of adrenal myocardium injury. Research Methods. Experiments were conducted on 45 white male rats, which were divided into five groups (9 animals in each). Group 1 – control, groups 2, 3, 4, 5 – groups of animals with AMI, respectively, in the 1-st, 7-th, 10-th and 17-th days of the experiment. The content of diene conjugates, malonic dialdehyde, superoxide dismutase, catalase, ceruloplasmin were determined. Results and Discussion. The results of biochemical studies revealed that the growth of myocardial contents of diene conjugates was observed in the 1-st, 7-th, 10-th and 17-th days of the formation of adrenal damage of the myocardium. Determination of another indicator of lipid peroxidation – malondialdehyde in the myocardium showed a similar trend of disturbances. It was established that at day 1 the activity of superoxide dismutase increases, does not change for the 7-th day, and then decreases by the 10-th and 17-th days. Similar changes are observed with the activity of catalase and ceruloplasmin. Thus, the study of the parameters of the prooxidant antioxidant system in the myocardium showed a constant accumulation of products of lipoperoxidation against the background of exhaustion of both enzymatic and non-fermentative parts of the antioxidant system in the myocardium, indicating an imbalance between the lipid peroxidation and the antioxidant system. Conclusions. Determination of the markers of free radical oxidation – diene conjugates and malonic dialdehyde and antioxidant system – superoxide dismutase, catalase, ceruloplasmin in the myocardium showed a gradual stimulation of lipid peroxidation processes and compensatory growth of the activity of the enzymes under study, followed by depression of antioxidant defense, especially on the 10 and 17 days of adrenal myocardium injury formation.Вступ. Сердечно-сосудистая патология остается актуальной проблемой современности как одна из основных причин смертности и инвалидности людей трудоспособного возраста. В частности, в последние десятилетия особое внимание уделяются одному из важных молекулярных механизмов повреждения клеток, что охватывает процессы перекисного окисления липидов и антиоксидантную систему при адреналиновом повреждении миокарда (АПМ). Цель исследования – выяснить особенности изменения маркеров перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы в миокарде в динамике развития адреналинового повреждения миокарда. Методы исследования. Опыты проведены на 45 белых крысах-самцах, которых разделили на 5 групп (по 9 животных в каждой): 1-я – контрольная; 2-я, 3-я, 4-я, 5-я – животные с АПМ, соответственно, на 1-е, 7-е, 10-е и 17-е сутки эксперимента. Определяли содержание диеновых конъюгатов, малонового диальдегида, церулоплазмина и активность супероксиддисмутазы, каталазы. Результаты и обсуждение. По результатам биохимических исследований на 1-е, 7-е, 10-е и 17-е сутки формирования АПМ наблюдали возрастание содержания в миокарде диеновых конъюгатов. Определение в миокарде другого показателя перекисного окисления липидов – малонового диальдегида показало аналогичное направление нарушений. Установлено, что на 1-е сутки активность супероксиддисмутазы возрастает, на 7-е не изменяется, на 10-е и 17-е – снижается. Аналогично изменялась активность каталазы и церулоплазмина. Таким образом, при исследовании показателей прооксидантно-антиоксидантной системы в миокарде наблюдали постоянное накопление продуктов липопероксидации на фоне истощения как энзимных, так и неэнзимных звеньев антиоксидантной системы в миокарде, что свидетельствовало о нарушении равновесия между перекисным окислением липидов и антиоксидантной системы. Вывод. Определение маркеров свободнорадикального окисления (диеновых конъюгатов, малонового диальдегида) и антиоксидантной системы (супероксиддисмутазы, каталазы, церулоплазмина) в миокарде показало постепенную стимуляцию процессов перекисного окисления липидов и компенсаторное повышение активности исследуемых энзимов с последующей депрессией антиоксидантной защиты, особенно на 10-е и 17-е сутки формирования адреналинового повреждения миокарда.Вступ. Серцево-судинна патологія залишається актуальною проблемою сьогодення як одна з основних причин смертності та інвалідності людей працездатного віку. Зокрема, в останні десятиліття особливу увагу приділяють одному з важливих молекулярних механізмів ушкодження клітин, що охоплює процеси пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантну систему при адреналіновому ушкодженні міокарда (АУМ). Мета дослідження – з’ясувати особливості зміни маркерів пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи в міокарді в динаміці розвитку адреналінового ушкодження міокарда. Методи дослідження. Досліди проведено на 45 білих щурах-самцях, яких поділили на 5 груп (по 9 тварин у кожній): 1-ша – контрольна; 2-га; 3-тя, 4-та, 5-та – тварини з АУМ, відповідно, на 1-шу, 7-му, 10-ту і 17-ту доби експерименту. Визначали вміст дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, церулоплазміну та активність супероксиддисмутази, каталази. Результати й обговорення. За результатами біохімічних досліджень, на 1-шу, 7-му, 10-ту і 17-ту доби формування АУМ спостерігали зростання вмісту в міокарді дієнових кон’югатів. Визначення в міокарді іншого показника пер оксидного окиснення ліпідів – малонового діальдегіду показало аналогічний напрямок порушень. Встановлено, що на 1-шу добу активність супероксиддисмутази зростала, на 7-му – не зазнавала змін, на 10-ту і 17-ту – знижувалась. Аналогічно змінювалась активність каталази і церулоплазміну ЦП. Отже, при дослідженні показників прооксидантно-антиоксидантної системи в міокарді спостерігали постійне нагромадження продуктів ліпопероксидації на тлі виснаження як ензимних, так і неензимних ланок антиоксидантної системи в міокарді, що свідчило про порушення рівноваги між пероксидним окисненням ліпідів і антиоксидантною системою. Висновок. Визначення маркерів вільнорадикального окиснення (дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду) та антиоксидантної системи (супероксиддисмутази, каталази, церулоплазміну) в міокарді показало поступову стимуляцію процесів пер оксидного окиснення ліпідів і компенсаторне підвищення активності досліджуваних ензимів із наступною депресією антиоксидантного захисту, особливо на 10-ту і 17-ту доби формування адреналінового ушкодження міокарда