Критерії діагностики та принципи планування конструкції покривного протеза у пацієнтів із поодиноко збереженими зубами на нижній щелепі

Partial loss of teeth and associated functional disorders have a direct impact on patients’ psycho-emotional status and their quality of life, therefore the timely dental arch defects replacement and rational choice of denture design is the actual problem of prosthetic dentistry.  The aim of the study – to improve dental prosthetic treatment results by optimizing treatment plannig due to direct diagnostic criteria in patients mandibular single remaing teeth.  Materials and methods. 25 patients (13 women and 12 men) aged 50–76 years with lower mandibular remaing teeth in the frontal area were examined. Based on a comprehensive assessment of the prosthetic conditions according to PDI criteria and orthopantomography data (Dent Navi, Yoshida, Japan) in 15 patients indications were determined for treatment with use of overdentures. Centric relation was determined and fixed by the anatomical-functional method using Fox plane and gnathometer (Сentrofix, Amann Girrbach). The artificial teeth (Yamahachi Dental) arrangement was made according to one of the main occlusion schemes: bilatheral balanced, lingualized, monoplane. Occlusal relalationships were obtained by Bausch method and analyzed according to S.J.Davies scheme. Functional rehabilitation grade was evaluated with use of H. Miura, K. Sato questionnaire.  Results and Discussion. In 3 (20 %) of the examined patients chewing ability was unobstructed, both in 1 and after 6 months of use. After conducting occlusal correction, 8 (53.3 %) patients evaluated the chewing ability with minor discomfort in 1 month after delivery and as unobstructed after 6 months of use. In 3 (20 %) patients, the complicated chewing ability was reported after 1 month and with minor discomfort after 6 months of use. After 1 and 6 months of usage 1 (6.7 %) patient with a complete removable upper denture and fixed by swaged crowns on a single remained tooth 42 overdenture had chewing ability complicated. Conclusions. In the examined patients with absence of occlusal supporting areas, single remaining teeth (roots) location and residual ridge resorption type were determining criteria for treatment plan elaboration. In overdentures with semi-rigid attachment to abutment teeth and tissue-tooth chewing load distribution sufficient chewing ability was achieved by the establishment of bilateral occlusal contacts while artificial teeth arrangement.Частичная потеря зубов и связанные с ней функциональные расстройства имеют непосредственное влияние на качество жизни пациентов и их психоэмоциональное состояние, поэтому актуальной проблемой ортопедической стоматологии является восстановление зубных рядов и рациональный выбор типа конструкции.  Цель исследования – улучшить результаты стоматологического ортопедического лечения путем оптимизации плана лечения с учетом четких диагностических критериев у пациентов с одиночно сохранившимися зубами на нижней челюсти.  Материалы и методы. Обследовали 25 пациентов (13 женщин и 12 мужчин) в возрасте 50–76 лет с одиночно сохранившимися зубами во фронтальном участке нижней челюсти. На основании комплексной оценки условий для протезирования по критериям РDI с учетом данных ортопантомографии (Dent Navi, Yoshida, Япония) у 15 лиц определили показания и провели лечение с применением покрывных протезов. Центральное соотношение челюстей определяли и фиксировали по анатомо-функциональном методе с использованием линейки Фокса и гнатометра (Сentrofix, Amann Girrbach). Постановку искусственных зубов (Yamahachi Dental) осуществляли по одной из основных окклюзионных схем – двусторонне сбалансированная, лингвализированая, плоскостная. Коррекцию окклюзионных соотношений проводили по методу Bausch и анализировали по схеме S. J. Davies. Степень функциональной реабилитации определяли по трехбалльной шкале опросника H. Miura, K. Sato. Результаты исследований и их обсуждение. В 3 (20 %) обследованных пациентов жевательная способность была беспрепятственной как через один месяц, так и после 6 месяцев пользования. После проведения необходимых коррекций окклюзионных соотношений, 8 (53,3 %) лиц оценили жевательную способность с незначительными неудобствами через один месяц после изготовления и как беспрепятственную через 6 месяцев пользования. На затрудненную жевательную способность через один месяц после изготовления и с незначительными неудобствами через 6 месяцев пользования указывали 3 (20 %) пациентов. Через один и 6 месяцев пользования в 1 (6,7 %) пациента с полным съемным протезом на верхней челюсти и фиксацией покрывного протеза на одиночно сохранен зуб 42 штампованным колпачком жевательная способность была затрудненной.  Выводы. При отсутствии окклюзионных опорных зон в обследованных пациентов определяющими критериями для составления плана лечения были расположения сохранившихся зубов (корней), степень и тип атрофии альвеолярных отростков. Удовлетворительной жевательной способности при полужесткой фиксации базиса покрывного протеза на опорных зубах с альвеолярно-дентальным распределением жевательной нагрузки достигли созданием двусторонних окклюзионных контактов при постановке искусственных зубов.Часткова втрата зубів і пов’язані з нею функціональні розлади безпосередньо впливають на якість життя пацієнтів та їх психоемоційний стан, тому актуальною проблемою ортопедичної стоматології є своєчасне відновлення зубних рядів і раціональний вибір типу конструкції. Мета дослідження — покращити результати стоматологічного ортопедичного лікування шляхом оптимізації плану лікування з урахуванням чітких діагностичних критеріїв у пацієнтів із поодиноко збереженими зубами на нижній щелепі. Матеріали і методи. Обстежили 25 пацієнтів (13 жінок та 12 чоловіків) віком 50–76 років із поодиноко збереженими зубами у фронтальній ділянці нижньої щелепи. На основі комплексної оцінки умов для протезування за критеріями РDI з урахуванням даних ортопантомографії (Dent Navi, Yoshida, Японія) у 15 осіб визначили показання та провели лікування із застосуванням покривних протезів. Центральне співвідношення щелеп визначали та фіксували за анатомо-функціональним методом з використанням лінійки Фокса та гнатометра (Сentrofix, Amann Girrbach). Постановку штучних зубів (Yamahachi Dental) здійснювали за однією з основних оклюзійних схем – двобічно збалансована, лінгвалізована, площинна. Корекцію оклюзійних співвідношень проводили за методом Bausch та аналізували за схемою S. J. Davies. Ступінь функціональної реабілітації визначали за трибальною шкалою опитувальника H. Miura, K. Sato. Результати досліджень та їх обговорення. У 3 (20 %) обстежених пацієнтів жувальна здатність була безперешкодною як через один місяць, так і після 6 місяців користування. Після проведення необхідних корекцій оклюзійних співвідношень 8 (53,3 %) осіб оцінили жувальну здатність із незначними незручностями через один місяць після виготовлення і як безперешкодну через 6 місяців користування. На утруднену жувальну здатність через місяць після виготовлення та із незначними незручностями через 6 місяців користування вказували 3(20 %) пацієнтів. Через один та 6 місяців користування в 1 (6,7 %) пацієнта з повним знімним протезом на верхній щелепі та фіксацією покривного протеза на поодиноко збережений зуб 42 штампованим ковпачком жувальна здатність була утрудненою. Висновки. За відсутності оклюзійних опорних зон у обстежених пацієнтів визначальними критеріями для складення плану лікування були розташування збережених зубів (коренів), ступінь і тип атрофії альвеолярних відростків. Задовільної жувальної здатності при напівжорсткій фіксації базису покривного протеза на опорних зубах з дентально-альвеолярним розподілом жувального навантаження досягли створенням двобічних оклюзійних контактів при постановці штучних зубів