КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІМУНОГІСТОХІМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ САРКОМ ТА ФІЛОЇДНИХ ПУХЛИН ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ

The aim of the study – to learn the immunohistochemical (IHC) features of breast sarcomas and phyllodes tumours.Materials and Methods. For IHC study we selected 60 paraffin blocks of tumors, which were histologically verified diagnosis of breast sarcoma (42) and phyllodes tumour (18). IHC study was performed using the spectrum of the corresponding antibodies, which included markers of pan-cytokeratin (clone AE1/AE3); ERG (clone EP111); SOX-10 (clone EP268); TLE1 (clone 1F5); caldesmon (clone h-CD); myogenin (Myf-4) (clone F5D); MyoD1 (clone EP212); desmin (clone D33); MDM2 (1B10); CDK4 (clone EP180); CD68 (clone PG-M1); CD34 (clone QBEnd 10); CD31 (clone JC70A); Beta-catenin (clone beta-Catenin-1); SMA (clone 1A4); actin (clone HHF35); EMA, (MUC1) (clon E29). Also, we determined the level of expression of the marker of proliferation Ki-67 (clone MIB-1). The study was performed in the laboratory CSD Health Care, Kyiv.Results and Discussion. After performed immunohistochemical studies it was found that with 12 sarcomas without specified histotype in 9 cases there were pleomorphic sarcomas, 2 myofibroblastic sarcomas, and one osteosarcoma. Amond 27 blocks of angiomas, 17 (63.0 %) were immunohistochemically confirmed, and the remaining 10 (37.0 %) were carcinomas. Fibrosarcoma (three histological blocks) were confirmed immunohistochemically. Among 18 histological blocks of borderline phylloid tumors, in two cases (11.1 %) a malignant variant of PT was established.Conclusions. Immunohistochemical studies play an important role in the differential diagnosis and determination of the histotype of breast sarcomas and the establishment of an accurate diagnosis of phylloid tumors. A diagnostic algorithm is proposed that includes the necessary IHC markers as the base panel for IHC studies, both in the case of BS and in malignant PT.Цель исследования – изучение иммуногистохимических особенностей сарком и филлоидных опухолей грудной железы.Материалы и методы. Для ИГХ-исследования было отобрано 60 парафиновых блоков опухолей, в которых гистологически был верифицирован диагноз саркомы (42) и филлоидной опухоли (18). ИГХ-исследования проводили с использованием спектра соответствующих антител, который включал маркеры панцитокератинов (клон AE1 / AE3), ERG (клон EP111), SOX-10 (клон EP268), TLE1 (клон 1F5), кальдесмона (клон h-CD), миогенина (Myf-4) (клон F5D), MyoD1 (клон EP212), десмина (клон D33), MDM2 (клон 1B10), CDK4 (клон EP180), CD68 (клон PG-M1), CD34 (клон QBEnd 10); CD31 (клон JC70A), бета-катенина (клон beta-Catenin-1); гладкомышечного актина альфа (клон 1A4), актина (клон HHF35), эпителиального мембранного антигена (EMA, MUC1) (клон E29). Также определяли уровень экспрессии маркера пролиферации Ki-67 (клон MIB-1). Исследования проводились в лаборатории CSD Health Care, г. Киев.Результаты исследования и их обсуждение. После проведенных иммуногистохимических исследований оказалось, что из 12 сарком без уточненного гистотипа в 9 случаях оказались плеоморфные саркомы, в 2-х – миофибробластные саркомы, и одна остеосаркома. С 27 блоков ангиосарком иммуногистохимически было подтверждено 17 (63,0 %), остальные 10 (37,0 %) оказались карциномами. Фибросаркомы (три гистологических блока) были подтверждены иммуногистохимически. Среди 18 гистологических блоков филлоидних опухолей промежуточного типа в двух случаях (11,1 %) было установлено злокачественный вариант ФО.Выводы. Иммуногистохимические исследования играют важную роль в дифференциальной диагностике и определении гистотипа СГЖ, а также в установлении точного диагноза при ФО. Предложен диагностический алгоритм, включающий необходимые ИГХ-маркеры в качестве базовой панели для ИГХ-исследования, как в случае СГЖ, так и при злокачественных ФО.Мета дослідження – вивчення імуногістохімічних особливостей сарком та філоїдних пухлин грудної залози.Матеріали та методи. Для ІГХ-дослідження було відібрано 60 парафінових блоків пухлин, у яких гістологічно було верифіковано діагноз саркоми (42) та філоїдної пухлини (18). ІГХ-дослідження проводили з використанням спектра відповідних антитіл, який включав маркери панцитокератинів (клон AE1/AE3); ERG (клон EP111); SOX-10 (клон EP268); TLE1 (клон 1F5); кальдесмону (клон h-CD); міогеніну (Myf-4) (клон F5D); MyoD1 (клон EP212); десміну (клон D33); MDM2 (клон 1B10); CDK4 (клон EP180); CD68 (клон PG-M1); CD34 (клон QBEnd 10); CD31 (клон JC70A); бета-катеніну (клон betaCatenin-1); гладеньком’язового актину альфа (клон 1A4); актину (клон HHF35); епітеліального мембранного антигену (EMA, MUC1) (клон E29). Також визначали рівень експресії маркера проліферації Ki-67 (клон MIB-1). Дослідження проводили в лабораторії CSD Health Care, м. Київ.Результати дослідження та їх обговорення. Після проведених імуногістохімічних досліджень виявилось, що із 12 сарком без уточненого гістотипу в 9 випадках були плеоморфні саркоми, у 2-х – міофібробластні саркоми, та одна остеосаркома. Із 27 блоків ангіосарком імуногістохімічно було підтверджено 17 (63,0 %), інші 10 (37,0 %) виявились карциномами. Фібросаркоми (три гістологічні блоки) були повністю підтверджені імуногістохімічно. Серед 18 гістологічних блоків філоїдних пухлин проміжного типу у двох випадках (11,1 %) було встановлено злоякісний варіант ФП.Висновки. Імуногістохімічні дослідження відіграють важливу роль у диференційній діагностиці і визначенні гістотипу СГЗ та встановленні точного діагнозу при ФП. Запропоновано діагностичний алгоритм, що включає необхідні ІГХ-маркери в якості базовової панелі для ІГХ-дослідження, як у випадку СГЗ, так і при злоякісних ФП