Погляд на проблему – Відновлення безперервності кишечника в умовах перитоніту

The aim of the work: to develop the effective methods of surgical treatment of the pathology of hollow organs in conditions of peritonitis by protecting intestinal sutures and methods of preventing the progression of peritonitis.Materials and Methods. The analysis of surgical interventions in the intestine in 149 patients under conditions of peritonitis with the restoration of its continuity was carried out. 109 patients made a control group, where traditional methods of restoration of intestinal restoration were carried out, and 40 – the main group, which protected the line of seams from the inside of the gut and outside. In all patients, decompression of the intestine through the rectum was performed. The rehabilitation of the abdominal cavity was carried out using solutions of antiseptics according to the developed technique. The effectiveness of the rehabilitation was controlled microbiological characteristics of the contents of the abdominal cavity before and after the rehabilitation.Results and Discussion. The results of the study indicate that the use of resorption endoprosthesis and protection of the intestine gut line by adhesive-sucking compositions made it possible to significantly reduce the number of inadequacies of anastomosis sutures and, consequently, reduce the mortality rate. The most optimal protection of intestinal sutures in conditions of peritonitis is the supply from the lumen of the colon of biological resorption endoprosthesis to the glue, and on top of the anasto mosis of strengthening the line of seams with glue-sealant composition. Inflammation and trauma of tissues in the conditions of peritonitis dramatically increases (up to 76 %) the thrombosis of the interstitial vessels, which enhances the probability of inability of seams of intestinal anastomoses, in order to prevent the use of intravenous galvanophoresis with intravenous administration of drug mixtures, including large doses of antibiotics.Цель работы: разработать эффективные методы хирургического лечения патологии полых органов в условиях перитонита путем защиты кишечных швов и методов предупреждения прогрессирования перитонита.Материалы и методы. Проведенный анализ хирургических вмешательств на кишечнике в 149 больных в условиях перитонита с восстановлением его непрерывности. 109 больных составили контрольную группу, где проводились традиционные методы восстановления непрерывности кишечника и 40 – основную, у которых проводили защиту линии швов со стороны просвета кишки и снаружи. У всех больных проводилась декомпрессия кишечника через прямую кишку. Санация брюшной полости проводилась растворами антисептиков по разработанной методике. Эффективность санации контролировалась микробиологическойхарактеристикой содержимого брюшной полости до и после санации.Результаты исследований и их обсуждение. Результаты исследования свидетельствуют, что использование рассасывающего эндопротеза и защита линии швов кишки клее-сальниковых композициями позволило значительно уменьшить количество несостоятельности швов анастомоза и, как следствие, снизить показатель летальности. Наиболее оптимальной защитой кишечных швов в условиях перитонита является подведение со стороны просвета кишкибиологического рассасывающего эндопротеза на клею, а поверх анастомоза укрепление линии швов клее-сальниковой композицией. Воспаление и травматизация тканей в условиях перитонита резко повышает (до 76%) тромбирование внутристеночных сосудов, повышает вероятность несостоятельности швов кишечных анастомозов, для предотвращения чего целесообразно применять внутритканевой гальванофорез с введением лекарственных смесей, включая большие дозы антибиотиков.Мета роботи: розробити ефективні методи хірургічного лікування патології порожнистих органів в умовах перитоніту шляхом захисту кишкових швів і методів попередження прогресування перитоніту.Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічних втручань на кишечнику у 149 хворих в умовах перитоніту з відновленням його безперервності. 109 хворих склали контрольну групу, де застосовували традиційні методи відновлення безперервності кишечника, і 40 – основну, у котрих проводили захист лінії швів з боку просвіту кишки та ззовні. Усім хворим проводили декомпресію кишечника через пряму кишку. Санацію черевної порожнини проводили розчинами антисептиків за розробленою методикою. Ефективність санації контролювали мікробіологічною характеристикою вмісту черевної порожнини до і після санації.Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження свідчать, що використання розсмоктувального ендопротезу та захист лінії швів кишки клейово-сальниковими композиціями дало змогу значно зменшити кількість нездатності швів анастомозу і, як наслідок, знизити показник летальності. Найбільш оптимальним захистом кишкових швів в умовах перитоніту є підведення зі сторони просвіту кишки біологічного розсмоктувального ендопротезу на клею, а поверх анастомозу укріплення лінії швів клейово-сальниковою композицією. Запалення і травмування тканин в умовах перитоніту різко підвищує (до 76 %) тромбування внутрішньостінкових судин, що підвищує ймовірність нездатності швів кишкових анастомозів, для запобігання чому доцільно застосовувати внутрішньотканинний гальванофорез з внутрішньовенним введенням лікарських сумішей, включно великі дози антибіотиків