Алгоритм діагностики та ендоскопічного лікування неоплазій товстого кишечника

Colonoscopy (CS) is a “gold” standard for detection of colon tumors. However, not all of them are identified and removed by the CS. Quality inspection and correct diagnosis depends on the individual choice of the method of preparation, depending on the time of the CS, the presence of comorbidity, constipation. Chromoscopy increases the capabilities of the standard endoscopic investigation of colon. It allows to detect most of neoplasia particularly small dimensions and flat lesions, mainly, in the right part of colon compared to colonoscopy with white light. Also, this technique can be used in combination with a magnification that allows endoscopic forecast morphological diagnosis of neoplasia. Identification and removal of small lesions (less than 10 mm) both during insertion and withdrawal of colonoscope may safely take less time than the “traditional” removing strategy only during withdrawal of colonoscope. Considering the pragmatic approach to the choice of method of treatment of the colonic proximal neoplasms, all polyps proximal to the sigmoid colon adenoma and all regardless of their location must be removed. The aim of our study was to develop an algorithm for the diagnosis and endoscopic treatment of colon neoplasia. From 2007 to 2015 4615 patients were examined. In the first period of our work (from 2007 to 2011) CS was conducted in 2375 patients by the standard technique (group 1) – CS was carried out in white light and in case of lesion detection, the biopsy had been taken, and after morphological verification the lesions had been removed. During this period, based on the studies we developed an algorithm of diagnosis and endoscopic treatment of colon neoplasia. In the second period (2011 to 2015) in accordance with an algorithm 2240 patients were examined (group 2). In group 1 patients were identified 126 (5.3 %) and, in group 2 – 463 (20.7 %) neoplasms, which was significantly higher (P <0.0001, c2 = 245.79). In group 1 all neoplasms had removed only by using polypectomy snare, and in 2 – 213 lesions resected by using polypectomy snare (0-Ip – 126 and 87 – 0-Isp), mucosal resection had performed in 227 cases (114 – 0-Isp, 104 – 0-IIa and 9 – 0-IIb), and submucosal dissection in 23 (11 – LST NG, 5 – 0, 0-IIa + and 7-Is – 0-Is + 0-IIa). Implementation of the developed algorithm of diagnosis and treatment of colon lesions increased detection of lesions, improved their results of endoscopic treatment and reduce the number of retransmissions of the CS on 16 %.Колоноскопия (КС) является “золотым” стандартом для выявления новообразований толстого кишечника (ТК). Однако не все они выявляются и удаляются при КС. Качество обследования и постановка правильного диагноза зависят от индивидуального подхода выбора метода подготовки в зависимости от времени проведения КС, наличия сопутствующей патологии, запоров. Хромоскопия повышает возможности стандартного эндоскопического исследования ТК. Она позволяет чаще выявлять неоплазии малых размеров и особенно плоские поражения, главным образом, в правой половине ТК в сравнении с выявлением при КС в белом свете. Также эта техника может использоваться в комбинации с увеличением, что позволяет проводить эндоскопический прогноз морфологического диагноза неоплазии. Выявление и удаление образований малых размеров (до 10 мм) как во время введения, так и во время выведения колоноскопа возможно, безопасно, занимает меньше времени, чем “традиционная” стратегия удаления только во время выведения колоноскопа. Учитывая прагматический подход к выбору метода лечения поверхностных неоплазий проксимальных отделов ТК, все полипы проксимально от сигмовидной кишки и все аденомы, независимо от их местоположения, должны быть удалены. Целью нашего исследования было разработать алгоритм диагностики и эндоскопического лечения неоплазий толстого кишечника. С 2007 по 2015 г. было обследовано 4615 пациентов. В первом периоде нашей работы (с 2007 по 2011 г.) КС было проведено 2375 пациентам по общепринятой методике (1 группа) – осмотр выполнялся в белом свете, и в случае выявления поражения бралась биопсия, после морфологической верификации проводилось его удаление. За этот период на основании проведенных исследований был разработан алгоритм диагностики и эндоскопического лечения неоплазий ТК. Во втором периоде (с 2011 по 2015 г.) в соответствии с алгоритмом было обследовано 2240 пациентов (2 группа). В 1 группе пациентов было выявлено 126 (5,3 %), а во 2 группе – 463 (20,7 %) неоплазии, что достоверно больше (Р<0,0001, c2=245,79). В 1 группе все неоплазии удалялись только путем петлевой полипэктомии, а во 2 – при петлевой полипэктомии 213 образования (0-Ip – 126 и 87 – 0-Isp), резекции слизистой – 227 (114 – 0-Isp, 104 – 0-IIa и 9 – 0-IIb), диссекции в подслизистом слое – 23 (11 – LST NG, 5 – 0-IIa + 0-Is и 7 – 0-Is + 0-IIa). Внедрение разработанного алгоритма диагностики и лечения поражений толстого кишечника увеличило выявляемость поражений, улучшило результаты их эндоскопического лечения и уменьшило количество повторных КС на 16 %.Колоноскопія (КС) є "золотим" стандартом для виявлення новоутворень товстого кишечника (ТК). Однак не всі вони виявляються і видаляються при КС. Якість обстеження і постановка правильного діагнозу залежать від індивідуального підходу вибору методу підготовки в залежності від часу проведення КС, наявності супутньої патології, запорів. Хромоскопія підвищує можливості стандартного ендоскопічного дослідження ТК. Вона дозволяє частіше виявляти неоплазії малих розмірів і особливо плоскі поразки, головним чином, в правій половині ТК в порівнянні з виявленням при КС в білому світі. Також ця техніка може використовуватися в комбінації зі збільшенням, що дозволяє проводити ендоскопічний прогноз морфологічного діагнозу неоплазии. Виявлення і видалення утворень малих розмірів (до 10 мм) як під час введення, так і під час виведення колоноскопа можливо, безпечно, займає менше часу, ніж "традиційна" стратегія видалення тільки під час виведення колоноскопа. З огляду на прагматичний підхід до вибору методу лікування поверхневих неоплазій проксимальних відділів ТК, все поліпи проксимально від сигмовидної кишки і все аденоми, незалежно від їх місця розташування, повинні бути видалені. Метою нашого дослідження було розробити алгоритм діагностики та ендоскопічного лікування неоплазій товстого кишечника. З 2007 по 2015 року було обстежено 4615 пацієнтів. У першому періоді нашої роботи (з 2007 по 2011 г.) КС було проведено 2375 пацієнтам за загальноприйнятою методикою (1 група) - огляд виконувався в білому світі, і в разі виявлення ураження бралася біопсія, після морфологічної верифікації проводилося його видалення. За цей період на підставі проведених досліджень був розроблений алгоритм діагностики та ендоскопічного лікування неоплазій ТК. У другому періоді (з 2011 по 2015 г.) відповідно до алгоритму було обстежено 2240 пацієнтів (2 група). В 1 групі пацієнтів було виявлено 126 (5,3%), а у 2 групі - 463 (20,7%) неоплазии, що достовірно більше (Р <0,0001, c2 = 245,79). В 1 групі все неоплазии віддалялися тільки шляхом петлевий Поліпектомія, а у 2 - при петлевий Поліпектомія 213 освіти (0-Ip - 126 і 87 - 0-Isp), резекції слизової - 227 (114 - 0-Isp, 104 - 0-IIa і 9 - 0-IIb), диссекции в підслизовому шарі - 23 (11 - LST NG, 5 - 0-IIa + 0-Is і 7 - 0-Is + 0-IIa). Впровадження розробленого алгоритму діагностики та лікування уражень товстого кишечника збільшило Виявлення поразок, поліпшило результати їх ендоскопічного лікування і зменшило кількість повторних КС на 16%