АСОЦІАЦІЇ АЛЕЛЕЙ HLA-DRB1 З РОЗВИТКОМ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ ТА КОМОРБІДНІСТЮ У ПАЦІЄНТІВ ЗІ СНІД

The complicated situation with HIV in Ukraine requires an integrated approach to addressing the complex issues of managing.The aim of the study – to investigate association of HLA -DRB 1 alleles with development of HIV infection and comorbidity.Materials and Methods. The study included 70 patients with the fourth clinical stage of HIV infection who were followed on outpatient basis in the departments of the Dnipropetrovsk regional and municipal AIDS centers (Dnipro). Most of the patients were men – 41 (58.6 %). The age of the patients varied from 24 to 61 years and on average it was (38.91±0.87) years. The DRV 1 alleles were typed by the PCR method, variant of sequence-specific primers (PCR-SSP). The study was carried out by sets of "HLA-DNA -TEH" for the typing of DRB 1 genes produced by "DNA -Technology" (RU). Separately were analyzed: tuberculosis (n=26) and cerebral toxoplasmosis (n=23). Other diseases (HIV- encephalopathy, sepsis, generalized candidiasis, herpetic infection CMV chorioretinitis, HIV-cardiomyopathy) were grouped into group of others (n=21). The statistical processing of the research results was conducted using the STAT IST ICA v.6.1® application package.Results and Discussion. In patients with 4th clinical stage of HIV infection, majority of the alleles were DRB 1 * 01 (25.7 %), DRB 1 * 04 (20.0 %), DRB 1 * 07 (27.1 %), DRB 1 * 11 (38.6 %), DRB 1 * 13 (18.6 %), DRB 1 * 15 (18.6 %), DRB 1 * 16 (24.3 %). Alleles of DRB 1 * 02, DRB 1 * 05, DRB 1 * 06, DRB 1 * 09, DRB 1 * 06, DRB 1 * 09, DRB 1 * 18 genes were not detected. There were tendencies established for increase in patients with toxoplasmosis of carriers of alleles DRB 1* 01 (34.8%), DRB 1 * 15 (26.1 %), DRB 1 * 16 (34.8 %) than with other opportunistic diseases – 21.3 % (p=0.254 FET ), 14.9 % (p=0.330 FET) and 19.1 % (p=0.234 FET) respectively. The risk of developing toxoplasmosis among HIV-positive patients with DRB 1 * 13 alleles was significantly lower (p=0.012 FET), and DRB 1 * 16 gene allele carriers were higher than with tuberculosis (p=0.032 FET). A distinctive feature of tuberculosis was the higher frequency of carrier of alleles of DRB 1 * 13 gene (34.8 %) and DRB 1 * 08 (11.5 %) compared with other infections. The DRB 1 * 08 haplotype was detected only in patients with CNS tuberculosis. Lower risk of developing tuberculosis than other diseases (p=0.058) and toxoplasmosis (p=0.032) was found in patients with DRB 1 * 16 haplotype. Lower levels of CD4 in the 4th clinical stage of HIV were associated with DRB 1 * 11, rs=-0.26; p <0.05, and decrease in the number of CD4 in the dynamics of observation - with DRB 1 * 17 (rs=-0.26; p<0.05). A higher level of HIV RNA was observed in the carriers of the DRB 1 * 04 allele (rs=+0.26; p<0.05). The progressive replication of the virus in the dynamics was associated with the presence of DRB 1 * 03 (rs=+0.42; p<0.001). In the analysis of the dependence of the terms from the definition of HIV status to the development of the 4th clinical stage of HIV, it was determined that patients with variants of the DRB 1 * 01 alleles (rs=+0.29; p<0.05), DRB 1 * 07 (rs=+0.27 ; p<0.05) have a slower development of HIV infection, which can be regarded as a kind of protective effect of these variants of haplotypes. On the contrary, carriers of DRB 1 * 15 alleles (rs=-0.28; p<0.05) were more prone to the rapid development of the disease.Conclusions. The typing of DRV 1 HLA Class II alleles is useful in predicting the development of HIV infection and comorbidity in HIV patients.Сложная ситуация с ВИЧ-инфекцией в Украине требует комплексного подхода к решению сложных вопросов ведения пациентов с ВИЧ/СПИД.Цель исследования – определить ассоциации аллелей HLA -DRB 1 с развитием ВИЧ-инфекции и коморбидностью.Материалы и методы. В исследование было включено 70 пациентов с 4 клинической стадией ВИЧ-инфекции, которые находились на амбулаторном наблюдении в отделениях Днепропетровского областного и городского центров профилактики и борьбы со СПИД (г. Днепр). Большинство больных составили мужчины – 41 (58,6 %). Возраст больных колебался от 24 до 61 года и в среднем составил (38,91±0,87) лет. Типирование DR В1-аллелей проводили методом ПЦР вариантом сиквенсспецифических праймеров (PCR-SSP ) с использованием наборов HLA -ДНК-ТЕХ (ДНК-Технология (RU )). Отдельно проанализированы: туберкулез (n=26) и церебральный токсоплазмоз (n=23), другие заболевания (ВИЧ – энцефалопатия, сепсис, генерализованный кандидоз, герпетическая инфекция, ЦМВ хориоретинит, ВИЧ-кардиомиопатия) были объединены в группу других (n=21). Статистическая обработка результатов исследования проводилась с использованием пакета прикладных программ STAT IST ICA v.6.1®.Результаты исследований и их обсуждение. У больных с 4 клинической стадией ВИЧ-инфекции чаще всего отмечались аллели локусов DRB 1*01 (25,7 %), DRB 1*04 (20,0 %), DRB 1*07 (27,1 %), DRB 1*11 (38,6 %), DRB 1*13 (18,6 %), DRB 1*15 (18,6 %), DRB 1*16 (24,3 %). Аллели генов DRB 1*02, DRB 1*05, DRB 1*06, DRB 1*09, DRB 1*18 не выявлялись ни в одном из случаев. Установлено тенденции к увеличению среди больных с токсоплазмозом носителей аллелей DRB 1*01 (34,8 %), DRB 1*15 (26,1 %), DRB 1*16 (34,8 %), чем при других оппортунистических заболеваниях, – 21,3 % (р=0,254 FET ), 14,9 % (р=0,330 FET ) и 19,1% (р=0,234 FET ) соответственно. Риск развития токсоплазмоза среди ВИЧ-положительных пациентов с аллелями DRB 1*13 был достоверно ниже (р=0,012 FET ), а у носителей аллелей гена DRB 1*16 – выше, чем при туберкулезе (р=0,032 FET ). Отличительной особенностью туберкулеза была большая частота носительства аллелей генов DRB 1*13 (34,8 %) и DRB 1*08 (11,5 %) по сравнению с другими инфекциями. Гаплотип DRB 1*08 оказывался только у больных туберкулезом ЦНС. Меньший риск развития туберкулеза, чем других заболеваний (р=0,058) и токсоплазмоза (р=0,032) определен у пациентов, имели гаплотип DRB 1*16. Более низкое количество CD4 в период 4 клинической стадии ВИЧ была связана с DRB 1*11, rs=-0,26; p<0,05, а снижение уровня CD4 в динамике наблюдения – с DRB 1*17 (rs=-0,26; p<0,05). Наибольший уровень ВИЧ РНК наблюдался у носителей аллеля DRB 1*04 (rs=+0,26; p<0,05). Прогрессирующая репликация вируса в динамике была связана с наличием DRB 1*03 (rs =+0,42; p <0,001). При анализе зависимости срокам от выявления ВИЧ-статуса до развития 4 клинической стадии ВИЧ определено, что пациенты с вариантами аллелей DRB 1*01 (rs=+0,29; p<0,05), DRB 1*07 (rs=+0,27 ; p<0,05) имеют более медленное развитие ВИЧ-инфекции, что можно расценивать как своего рода протекторное действие данных гаплотипов, и, наоборот, носители аллелей DRB 1*15 (rs=-0,28; p <0,05) оказались более привержены к быстрому развитию заболевания.Выводы. Типирование аллелей DR В1-HLA класса II оказалось полезным для прогнозирования развития ВИЧ-инфекции и коморбидности у пациентов с ВИЧ.Складна ситуація з ВІЛ-інфекцією в Україні потребує комплексного підходу до вирішення складних питань ведення пацієнтів із ВІЛ/СНІД.Мета дослідження – визначити асоціації алелей HLA -DRB 1 із розвитком ВІЛ-інфекції та коморбідністю.Матеріали і методи. У дослідження було включено 70 пацієнтів із 4 клінічною стадією ВІЛ-інфекції, які перебували на амбулаторному спостереженні у відділеннях Дніпропетровського обласного та міського центрів профілактики та боротьби зі СНІД (м. Дніпро). Більшість хворих склали чоловіки – 41 (58,6 %). Вік хворих коливався від 24 до 61 року та в середньому був (38,91±0,87) року. Типування DR В1-алелей проводили методом ПЛР варіантом сіквенсспецифічних праймерів (PCR-SSP) з використанням наборів HLA -ДНК-ТЕХ ДНК-Технологія (RU ). Окремо проаналізовано: туберкульоз (n=26) і церебральний токсоплазмоз (n=23), інші захворювання (ВІЛ – енцефалопатія, сепсис, генералізований кандидоз, герпетична інфекція, ЦМВ хоріоретиніт, ВІЛ-кардіоміопатія) були об’єднані в групу інших (n=21). Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням пакета прикладних програм STAT IST ICA v.6.1®.Результати досліджень та їх обговорення. У хворих з 4 клінічною стадією ВІЛ-інфекції найчастіше відзначали алелі локусів DRB 1*01 (25,7 %), DRB 1*04 (20,0 %), DRB 1*07 (27,1 %), DRB 1*11 (38,6 %), DRB 1*13 (18,6 %), DRB 1*15 (18,6 %), DRB 1*16 (24,3 %). Алелі генів DRB 1*02, DRB 1*05, DRB 1*06, DRB 1*09, DRB 1*18 не виявлялись в жодному випадку. Встановлено тенденції до збільшення серед хворих із токсоплазмозом носіїв алелів DRB 1*01 (34,8 %), DRB 1*15 (26,1 %), DRB 1*16 (34,8 %), ніж при інших опортуністичних захворюваннях, 21,3 % (р=0,254 FET ), 14,9 % (р=0,330 FET) і 19,1 % (р=0,234 FET) відповідно. Ризик розвитку токсоплазмозу серед ВІЛ-позитивних пацієнтів з алелями DRB 1*13 був вірогідно нижче (р=0,012 FET), а у носіїв алелів генів DRB 1*16 – вище, ніж при туберкульозі (р=0,032 FET ). Відмітною особливістю туберкульозу була більша частота носійства алелів гена DRB 1*13 (34,8 %) та DRB 1*08 (11,5 %) порівняно з іншими інфекціями. Гаплотип DRB 1*08 виявлявся лише у хворих на туберкульоз ЦНС. Менший ризик розвитку туберкульозу, ніж інших захворювань (р=0,058) та токсоплазмозу (р=0,032) визначено у пацієнтів, які мали гаплотип DRB 1*16. Більш низька кількість CD4 в період 4 клінічної стадії ВІЛ була пов’язана з DRB 1*11, rs=-0,26; p<0,05, а зниження рівня CD4 в динаміці спостереження – з DRB 1*17 (rs=-0,26; p<0,05). Найбільший рівень ВІЛ РНК спостерігався у носіїв алелів DRB 1*04 (rs=+0,26; p<0,05). Прогресуюча реплікація вірусу в динаміці була пов’язана з наявністю DRB 1*03 ( rs= +0,42; p<0,001). При аналізі залежності термінів від виявлення ВІЛ-статусу до розвитку 4 клінічної стадії ВІЛ визначено, що пацієнти з варіантами алелів DRB 1*01 (rs=+0,29; p<0,05), DRB 1*07 (rs=+0,27; p<0,05) мають більш повільний розвиток ВІЛ-інфекції, що можна розцінювати як свого роду протекторну дію даних гаплотипів, навпаки, носії алелів DRB 1*15 (rs=-0,28; p<0,05) виявились більш прихильні до швидкого розвитку захворювання.Висновки. Типування алелів DR В1 HLA -класу II виявилось корисним для прогнозування розвитку ВІЛ-інфекції та коморбідності у пацієнтів із ВІЛ