Ідея взаємодії добра-зла, світла-темряви у контексті різних принципів. (Зі спадщини українських філософів 40-х рр. ХІХ- 80-х рр. ХХ ст.)

Specific features of interaction between several principles have been described within the framework of the philosophical and religious idea discussed. Versatility and ambiguity of processes possessing elements of harmony, symphony and synthesis are validated.Philosophical and religious idea of good­evil, light­darkness functions through manifestations of the principles of mystique, unity of opposites, unity of all that exists. These principles are indirectly conditioned by the impact of certain interrelations (namely, “God­human­God”, “absolute­relative”), models (“aim” – “acts of liberty” – “God’s grace” – “power of evil” etc.). In addition, peculiarities of processes occurring within the structures named have been analyzed.There effectively emerge elements of antinomies, therefore a set of processes which is versatile, ambiguous and disputable is created. From the view point of philosophical space and time concept a specific temporality is formed. Consequences of the processes mentioned lead to rethinking and contextual correction of a number of concepts (“fear of God”, “human fear”, “ungodliness”, “atheism” etc.). In such a manner transformations occur which pertain to transcendent and immanent conditions in context of interreligious communication and interdisciplinary environment.Analysis of the said idea is associated with constant difficulties which affect understanding of what light­darkness, good­evil really are (namely, complex incommensurate situations involving the principles under discussion, dogmatic systems and the actual processes existing during assertion of the idea).У контексті обміркованої філософо­релігійної ідеї охарактеризовано особливості контактів між кількома принципами. Стверджується багатовимірність, неоднозначність процесів з елементами гармонії, симфонії і синтезу.Філософо­релігійна ідея добра­зла, світла­темряви функціонує через прояви принципів таємничості, єдності протилежностей, єдності всього сущого. Названі принципи опосередковано обумовлюються дією деяких відношень (зокрема, – «Бог­людина­Бог», «абсолютне­відносне»), моделей («мета­¬«акти свободи»­благодать «згори»­«влада зла») тощо. Водночас проаналізовано особливості процесів, які відбуваються всередині названих структур.Об’єктивно виникають елементи антиномій, позаяк створюється комплекс процесів, який стає багатовимірним, неоднозначним та суперечливим. З погляду філософської концепції часопростору формується специфічна темпоральність. Наслідки названих процесів спричиняють переосмислення і контекстуальну корекцію низки понять («страх Божий», «страх людський», «безбожництво», «атеїзм» тощо). Відтак відбуваються трансформаційні процеси, що заторкують трансцендентно­іманентні стани у руслі міжрелігійних комунікацій та міждисциплінарного простору.Під час аналізу даної ідеї щоразу створюється ефект проблематичності, який впливає на безперервне з’ясування того, чим насправді є світло­темрява, добро­зло (зокрема, з огляду на ускладнені несумірні ситуації між обміркованими принципами та догматичними системами).У контексті обміркованої філософо­релігійної ідеї охарактеризовано особливості контактів між кількома принципами. Стверджується багатовимірність, неоднозначність процесів з елементами гармонії, симфонії і синтезу.Філософо­релігійна ідея добра­зла, світла­темряви функціонує через прояви принципів таємничості, єдності протилежностей, єдності всього сущого. Названі принципи опосередковано обумовлюються дією деяких відношень (зокрема, – «Бог­людина­Бог», «абсолютне­відносне»), моделей («мета­¬«акти свободи»­благодать «згори»­«влада зла») тощо. Водночас проаналізовано особливості процесів, які відбуваються всередині названих структур.Об’єктивно виникають елементи антиномій, позаяк створюється комплекс процесів, який стає багатовимірним, неоднозначним та суперечливим. З погляду філософської концепції часопростору формується специфічна темпоральність. Наслідки названих процесів спричиняють переосмислення і контекстуальну корекцію низки понять («страх Божий», «страх людський», «безбожництво», «атеїзм» тощо). Відтак відбуваються трансформаційні процеси, що заторкують трансцендентно­іманентні стани у руслі міжрелігійних комунікацій та міждисциплінарного простору.Під час аналізу даної ідеї щоразу створюється ефект проблематичності, який впливає на безперервне з’ясування того, чим насправді є світло­темрява, добро­зло (зокрема, з огляду на ускладнені несумірні ситуації між обміркованими принципами та догматичними системами)