Realitas vs wirklichkeit: ґенеза двох концептів західної метафізики

The terms «reality» and «reality» are used interchangeably, or quite similar to each other іn the modern Ukrainian philosophical literature. However, they have significant substantive differences, which not only with their etymology, but also fundamentally different metaphysical foundations of their origin and use. Category «reality» in the European metaphysics is closely linked substantiality, and not as a process. Category «reality» reflects a dynamic dimension of being, and originates from the «» «Metaphysics» of Aristotle, which later developed into the category of German philosophy Wirklichkeit». In the article it is proved that the notions of «realitas» and «Wirklichkeit» born in the end of the age of high scholasticism, and their founders were Duns Scotus and Eckhart Meister. In particular, the concept of «realitas» is entered Duns Scotus to denote «ultima realitas» («ultimate reality») things that is haecceitas «thisness» individual things. The concept of «realitas» (reality) speaking only a subsidiary subsequently in Western ontology acquires metaphysical significance. Eckhart Meister borrows from albert the Great, the term «actualitas» (actuality) and translates this word into the language of their sermons as «wercelicheit», which later became «Wirklichkeit». This word in the mouth of a preacher mystic ceases to be a simple translation of «actualitas» turning from the Divine actus purus in «non­action activities». However, these mystical layering subsequently disappear; Сh. Wolf word «Wirklichkeit» means the certainty of the existence or possible implementation. However, in the German classics (I. Kant, G. Hegel) a continued separation «Wirklichkeit­Realitt». In Marxism reality more and more identified with the objective reality. Similar processes occur in the English­analytic philosophy (for example L. Wittgenstein). However, the article notes that the problem of the delimitation of the categories of «reality» and «reality» is becoming increasingly important in connection with the emergence of radical constructivism. this distinction is need to define two metaphysical paradigm: reists and actualists, indicated іn the conclusions .У сучасній українській філософській літературі терміни «реальність» і «дійсність» вживаються як рівнозначні або достатньо близькі за змістом один одному. Втім вони мають значні змістовні відмінності не тільки з їх етимологією, але й принципово різними метафізичними підвалинами їх виникнення й використання. Категорія «реальність» у європейській метафізиці тісно пов’язана речовинністю, а не процесуальністю. Категорія ж «дійсність» відображає динамічний вимір буття й веде свій початок від «» (енергейя) «Метафізики» Аристотеля, яка згодом перетворилася в категорію німецької філософії «Wirklichkeit». В статті доводиться, що концепти «realitas» та «Wirklichkeit» народжуються наприкінці епохи високої схоластики, а їх засновниками були Дунс Скот та Майстер Екгарт. Зокрема концепт «realitas» вводиться Дунсом Скотом для позначення «ultima realitas» («остаточної реальності») сущого, яке складає haecceitas (цеїсть) «цієї ось» індивідуальної речі. Концепт же «realitas» (реальність), виступаючи лише допоміжним, згодом у західній онтології набуває метафізичної значущості. Майстер Екгарт запозичує у Альберта Великого термін «actualitas» (актуальність) та перекладає це слово на мову своїх проповідей як «wercelicheit», яке згодом перетворилося на «Wirklichkeit». Це слово у вустах проповідника­містика перестає бути простим перекладом «actualitas» перетворюючись із Божественого actus purus у «бездієву діяльність». Однак ці містичні нашарування згодом зникають; у Х. Вольфа слово «Wirklichkeit» означає визначеність існування або реалізацію можливого. Проте в німецькій класиці (І. Кант, Г. Гегель) продовжує зберігатися розмежування «Wirklichkeit­Realitt». В марксизмі дійсність все більше ототожнюється з об’єктивною реальністю. Подібні ж процеси відбуваються в англомовній аналітичній філософії (наприклад у Л. Вітґенштайна). Проте у статті наголошується, що проблема розмежування категорій «реальність» та «дійсність» набуває актуальності в зв’язку з появою радикального конструктивізму. У висновках вказується, що це розмежування є необхідним для визначення двох метафізичних парадигм: реїстичної та актуалістської.У сучасній українській філософській літературі терміни «реальність» і «дійсність» вживаються як рівнозначні або достатньо близькі за змістом один одному. Втім вони мають значні змістовні відмінності не тільки з їх етимологією, але й принципово різними метафізичними підвалинами їх виникнення й використання. Категорія «реальність» у європейській метафізиці тісно пов’язана речовинністю, а не процесуальністю. Категорія ж «дійсність» відображає динамічний вимір буття й веде свій початок від «» (енергейя) «Метафізики» Аристотеля, яка згодом перетворилася в категорію німецької філософії «Wirklichkeit». В статті доводиться, що концепти «realitas» та «Wirklichkeit» народжуються наприкінці епохи високої схоластики, а їх засновниками були Дунс Скот та Майстер Екгарт. Зокрема концепт «realitas» вводиться Дунсом Скотом для позначення «ultima realitas» («остаточної реальності») сущого, яке складає haecceitas (цеїсть) «цієї ось» індивідуальної речі. Концепт же «realitas» (реальність), виступаючи лише допоміжним, згодом у західній онтології набуває метафізичної значущості. Майстер Екгарт запозичує у Альберта Великого термін «actualitas» (актуальність) та перекладає це слово на мову своїх проповідей як «wercelicheit», яке згодом перетворилося на «Wirklichkeit». Це слово у вустах проповідника­містика перестає бути простим перекладом «actualitas» перетворюючись із Божественого actus purus у «бездієву діяльність». Однак ці містичні нашарування згодом зникають; у Х. Вольфа слово «Wirklichkeit» означає визначеність існування або реалізацію можливого. Проте в німецькій класиці (І. Кант, Г. Гегель) продовжує зберігатися розмежування «Wirklichkeit­Realitt». В марксизмі дійсність все більше ототожнюється з об’єктивною реальністю. Подібні ж процеси відбуваються в англомовній аналітичній філософії (наприклад у Л. Вітґенштайна). Проте у статті наголошується, що проблема розмежування категорій «реальність» та «дійсність» набуває актуальності в зв’язку з появою радикального конструктивізму. У висновках вказується, що це розмежування є необхідним для визначення двох метафізичних парадигм: реїстичної та актуалістської