YIELDING OF SORGHUM, CULTIVAR BIOMASS 150, DEPENDING ON SULPHUR FERTILISATION

Польовий експеримент проведено протягом вегетаційного періоду 2014 р. на ґрунті комплексу "житній добрий" у сільськогосподарській дослідній станції в Ліпніку біля Штаргарда. Розглянуто три варіанти удобрення: 0 – контрольний (PK), N – PK+N і S – PK+N+S Сорго звичайне сорту "Біомас 150" розвивалося дуже добре і позитивно реагувало на вплив мінеральних добрив. Мінеральне удобрення азотом і сірчано-вапняною сумішшю, отриманою від промислової десульфуризації димових газів (варіант S), що містить сірку (17 % S = 42,5 % SO3), позитивно вплинуло на біометричні характеристики рослин сорго (висоту й товщину стебел) і фізіологічні параметри (індекс вмісту хлорофілу SPAD і асиміляційну площу рослин – LAI). Підтверджено значний вплив комбінованого мінерального удобрення азотом та сіркою, що міститься в сульфаті кальцію (варіант S) на вихід сирої маси. Відбулося його збільшення близько 49 %, з 73,6 на контрольному об'єкті до 109,4 т·га-1 (варіант S). Також вихід сухої речовини збільшився із 23,5 т·га-1 до 30,8 т·га-1 або близько 31% стосовно контрольного варіанта (0).Field experiment was carried out during the growing season in 2014 year on the soil of good rye complex in Experimental Research Station in Lipnik near Stargard. It was examined three variants of fertilisation: 0 – control (KP), N – KP+N and S – KP+N+S. Sorghum, cultivar Biomass 150, developed very well and responded positively to the fertilisation. Fertilisation with nitrogen and sulphur, as a calcium sulphate containing 17 % sulphur (= 42,5 % SO3) (variant S), as by-product from industrial Flue-gas desulphurisation, had a positive impact on the biometric features of sorghum plants (height and thickness of the stems) and physiological parameters (SPAD – leaf greenness index and the assimilation area index – LAI). It was found a significant effect of fertilisation with nitrogen and sulphur, contained in the calcium sulphate (variant S), on yield of fresh mass of sorghum. There has been an increase of approx. 14 %, from 96,3 t·ha-1 in the variant N to 109,4 t·ha-1 in the variant S. Also the yield of dry mass increased from approx. 29,6 t·ha-1 to 30,8 t·ha-1, of approx. 4 % compared to variant N (PK+N)