Інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів штамів грибів порядків Agaricales і Polyporales

This article is devoted to investigation of the dynamics of growth and level of spontaneous and induced lipid peroxidation intensity of Basidiomycetes strains grown by surface cultivation on a glucose-peptone medium. The materials of the research are mycelium and culture filtrates (CF) of 57 strains (5 belong to 5 species from the order Polyporales s.l., and 52 belong to 7 species of the order Agaricales s.l.). To study the dynamics of growth we used a weighing method for determining the accumulation of absolutely dry biomass. Intensity of lipid peroxidation was determined by a modified spectrophotometric method for content of active to thiobarbituric acid products. It was found that the most productive in absolutely dry biomass accumulation were the strains Flammulina velutipes (Curt.: Fr.) Sing. F-610 and Pleurotus eryngii (DC.: Fr.) Quél. P-er. The level of spontaneous and induced LPO intensity in mycelia of all strains was higher than this figure in the culture filtrate and increased with the duration of cultivation. Dependencies between the content of lipid peroxidation products in the mycelia and CF were not established. The lowest values were recorded for biomass accumulation by the strains Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) P. Kumm. P-14, P-192 and P. citrinopileatus Singer. Р-сіtr. Groups of basidiomycete cultures with different levels of TBA-AP were identified. Spontaneous and induced intensivity of lipid peroxidation in all studied strains of mycelia was higher than the figure in the culture filtrate. The intensity of lipid peroxidation in both mycelia and culture filtrate constantly increased, which can be explained by the growing shortage of certain nutrients (primarily carbon) and increased concentration of metabolic products in the medium. The ratio of spontaneous and induced lipid peroxidation intensity is specific to each strain and is independent of its systematic position. Shifting of prooxidant-antioxidant balance to a relatively stationary level is a mark of stress reaction. LPO-products can be both inductors and primary mediators of stress as a special class of biological systems. Selected strains with high rates of growth and LPO ntensity are promising for applications in biotechnology and ecology.Досліджено динаміку росту та рівня самочинної та індукованої інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) штамів базидіоміцетів за поверхневого періодичного культивування на глюкозо-пептонному середовищі. Матеріал дослідження – міцелій і культуральний фільтрат (КФ) 57 штамів, 5 із яких належать до 5 видів порядку Polyporales s.l., а 52 – до 7 видів порядку Agaricales s.l. Із метою вивчення динаміки росту застосовано ваговий метод визначення накопичення абсолютно сухої біомаси. Інтенсивність процесів ліпідної пероксидації визначали модифікованим спектрофотометричним методом за вмістом продуктів, активних до тіобарбітурової кислоти. Найпродуктивніші за показником накопичення абсолютно сухої біомаси – штами Flammulina velutipes (Curt.: Fr.) Sing. F-610 та Pleurotus eryngii (DC.: Fr.) Quél. P-er. Найнижчі значення накопичення біомаси зафіксовані для штамів Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) P. Kumm. Р-14 і P-192 та штаму P. citrinopileatus Singer. Р-сіtr. Рівень самочинної та індукованої інтенсивності процесів ПОЛ у міцелії всіх штамів вищий за цей показник у культуральному фільтраті, наростає з часом культивування. Залежності між вмістом продуктів ПОЛ у міцелії та КФ не встановлено. Виявлено групи культур базидіоміцетів, які різняться рівнем умісту ТБК-АП. Самочинна та індукована інтенсивність процесів ПОЛ у міцелії всіх досліджених штамів вища за цей показник культурального фільтрату. Інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів як у міцелії, так і в культуральному фільтраті наростає з часом культивування, що можна пояснити зростаючою нестачею певних живильних речовин (перш за все вуглецевмісних) та збільшенням кількості та концентрації продуктів метаболізму в середовищі. Співвідношення значень індукованої та самочинної інтенсивності процесів ПОЛ індивідуальне для кожного штаму, не залежить від його систематичного положення. Зміщення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги відносно стаціонарного (самочинного) рівня – ознака розвитку стрес-реакції. При цьому продукти ПОЛ можуть бути як індукторами, так і первинними медіаторами стресу як особливого стану біологічної системи. Відібрані штами з високими показниками росту та рівня процесів ПОЛ – перспективні для застосування в біотехнології та екології. Досліджено динаміку росту та рівня самочинної та індукованої інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) штамів базидіоміцетів за поверхневого періодичного культивування на глюкозо-пептонному середовищі. Матеріал дослідження – міцелій і культуральний фільтрат (КФ) 57 штамів, 5 із яких належать до 5 видів порядку Polyporales s.l., а 52 – до 7 видів порядку Agaricales s.l. Із метою вивчення динаміки росту застосовано ваговий метод визначення накопичення абсолютно сухої біомаси. Інтенсивність процесів ліпідної пероксидації визначали модифікованим спектрофотометричним методом за вмістом продуктів, активних до тіобарбітурової кислоти. Найпродуктивніші за показником накопичення абсолютно сухої біомаси – штами Flammulina velutipes (Curt.: Fr.) Sing. F-610 та Pleurotus eryngii (DC.: Fr.) Quél. P-er. Найнижчі значення накопичення біомаси зафіксовані для штамів Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) P. Kumm. Р-14 і P-192 та штаму P. citrinopileatus Singer. Р-сіtr. Рівень самочинної та індукованої інтенсивності процесів ПОЛ у міцелії всіх штамів вищий за цей показник у культуральному фільтраті, наростає з часом культивування. Залежності між вмістом продуктів ПОЛ у міцелії та КФ не встановлено. Виявлено групи культур базидіоміцетів, які різняться рівнем умісту ТБК-АП. Самочинна та індукована інтенсивність процесів ПОЛ у міцелії всіх досліджених штамів вища за цей показник культурального фільтрату. Інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів як у міцелії, так і в культуральному фільтраті наростає з часом культивування, що можна пояснити зростаючою нестачею певних живильних речовин (перш за все вуглецевмісних) та збільшенням кількості та концентрації продуктів метаболізму в середовищі. Співвідношення значень індукованої та самочинної інтенсивності процесів ПОЛ індивідуальне для кожного штаму, не залежить від його систематичного положення. Зміщення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги відносно стаціонарного (самочинного) рівня – ознака розвитку стрес-реакції. При цьому продукти ПОЛ можуть бути як індукторами, так і первинними медіаторами стресу як особливого стану біологічної системи. Відібрані штами з високими показниками росту та рівня процесів ПОЛ – перспективні для застосування в біотехнології та екології.