UKRYTE PROBLEMY SPOŁECZNE – ICH PRZYCZYNY I SPECYFIKA W POLSCE

KOTLARSKA-MICHALSKA Anna – Dr. hab., Professor, Head of Social Problems Research and Social Work Department, Adam Mickiewicz University, Wieniawskiego Str., 1, Poznań, 61-712, PolskaE-mail address: anna_michalska@poczta.onet.plORCID: https://orcid.org/0000-0002-2486-4984To cite this article: Kotlarska-Michalska, A. (2019). Ukryte problemy społeczne – ich przyczyny i specyfika w Polsce [Concealed social problems – their causes and specific features in Poland]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 9/41, 100–119. doi: 10.24919/2413-2039.9/41.175698 [in Polish].Article historyReceived: May 10, 2019Received in revised form: June 18, 2019 Accepted: July 20, 2019Available online: September 24, 2019 Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2019 The Author. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).The article provides examples of concealed social problems and their causes, which indicate that researchers still have much to do. Understanding the causes, the course and the consequences of officially unnoticed problems is not only an important cognitive task, it has an inconspicuous utilitarian significance. Identifying the difficulties concealed by the specifics of the place of residence or institution is undoubtedly an important task for social researchers, regardless of the paradigm on which they are based. It can be argued that families who are combatting problems, and above all the need to cope with stigmatization in the home environment, do not have the strength and courage to fight in order to reveal the conditions in which they live. Concealing hardships and fears, as well as feelings of loneliness, in some social categories, is a particularly important strategy to avoid being condemned, rejected, and other forms of marginalization. The reflections presented in the first part of this article indicate that it is much more difficult for concealed social problems to offer a single holistic definition, as they are more often experienced by individuals and groups that cannot overcome them, reluctantly sharing their difficulties, as well as those who only partially compensated by aid and support. This can significantly affect the lack of interest of researchers in the much broader basis of the problem, which is hidden from them as well as from professional assistants. In conclusion, it is important to emphasize that the essence of concealed problems is that they are generated by available and partially diagnosed social problems, and their secrecy and invisibility are caused by the fact that people and groups experiencing them do not have sufficient strength, determination and courage to reveal them.Funding. The author received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.Przytoczone w tym artykule wybrane przykłady ukrytych problemów społecznych oraz ich przyczyny pokazują, że dla badaczy jest jeszcze spore pole do działania. Poznanie przyczyn, przebiegu i skutków niedostrzeganych oficjalnie problemów jest nie tylko ważnym zadaniem poznawczym, jest w nim ukryta wartość utylitarna. Ujawnianie trudności zasłoniętych przez specyfikę miejsca zamieszkania, czy instytucji jest niewątpliwie ważnym zadaniem dla badaczy społecznych, niezależnie od paradygmatu na którym się opierają. Można stwierdzić, że rodziny zmagające się z problemami, a przede wszystkim z koniecznością samodzielnego radzenia sobie ze stygmatyzacją w środowisku zamieszkania nie mają dostatecznej siły i odwagi aby walczyć o ujawnienie warunków w jakich żyją. Ukrywanie swych trudności i swoich lęków a także poczucia osamotnienia jest w niektórych kategoriach społecznych szczególnie ważną strategią, aby nie doświadczać poczucia potępienia, odrzucania i innych form marginalizacji. Refleksje przedstawione w pierwszej części tego artykułu wskazują, że dla ukrytych problemów społecznych jest znacznie trudniej zaproponować jedną spójną definicję, gdyż są one częściej doświadczane przez jednostki i grupy, które nie mają siły przebicia, niechętnie dzielą się swoimi trudnościami i które, jeśli są objęte pomocą i wsparciem, ale tylko częściowo. Może to istotnie wpływać na brak zainteresowań ze strony badaczy znaczną szerszą podstawą tego problemu, która jest ukryta zarówno przed nimi jak i przed pracownikami, którzy zawodowo zajmują się świadczeniem pomocy. Kończąc, warto podkreślić, że istota ukrytych problemów sprowadza się do faktu, że są one generowane przez istniejące i już częściowo zdiagnozowane problemy społeczne, zaś ich skrytość i niewidzialność wynika z faktu, że jednostki i grupy doświadczające ich dotkliwości nie mają dostatecznej siły, determinacji i odwagi, aby je ujawnić. КОТЛЯРСКА-МІХАЛЬСКА Анна – доктор габілітована, професор надзвичайний, завідувач кафедри досліджень суспільних проблем та соціальної роботи, Університет імені Адама Міцкевича, вул. Вєнявського, 1, Познань, 61-712, ПольщаE-mail address: anna_michalska@poczta.onet.plORCID: https://orcid.org/0000-0002-2486-4984Бібліографічний опис статті: Kotlarska-Michalska, A. (2019). Ukryte problemy społeczne – ich przyczyny i specyfika w Polsce. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 9/41, 100–119. doi: 10.24919/2413-2039.9/41.175698. Історія статтіОдержано: 10 травня 2019Прорецензовано: 18 червня 2019 Подано до редакції: 20 липня 2019Доступ он-лайн: 24 вересня 2019 Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2019 The Author. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).У статті наведено приклади прихованих соціальних проблем та їхні причини, які свідчать про те, що дослідники ще мають багато можливостей для діяльності. Розуміння причин, ходу та наслідків офіційно непомічених проблем – це не лише важливе пізнавальне завдання, воно має приховане утилітарне значення. Виявлення труднощів, прихованих специфікою місця проживання чи установи, безперечно, є важливим завданням для соціальних дослідників, незалежно від парадигми, на якій вони ґрунтуються. Можна стверджувати, що сім’ї, які боряться з проблемами, і передовсім з необхідністю впоратися зі стигматизацією в житловому середовищі, не мають достатньої сили та сміливості боротися, щоб розкрити умови, в яких вони живуть. Приховування труднощів і страху, а також почуття самотності є в деяких соціальних категоріях особливо важливою стратегією, щоб не зазнати почуття осуду, неприйняття та інших форм маргіналізації. Роздуми, представлені в першій частині цієї статті, вказують на те, що для прихованих соціальних проблем набагато складніше запропонувати одне цілісне визначення, оскільки їх частіше переживають індивіди та групи, які не мають можливості їх подолати, неохоче діляться своїми труднощами, а також ті, хто лише частково охоплені допомогою і підтримкою. Це може суттєво вплинути на відсутність інтересу дослідників до значно ширшої основи цієї проблеми, яка прихована як від них, так і від працівників, які професійно надають допомогу. На закінчення варто підкреслити, що сутність прихованих проблем зводиться до того, що вони породжуються існуючими і вже частково діагностованими соціальними проблемами, а їхня секретність і невидимість зумовлені тим, що люди та групи, які їх переживають, не мають достатньої сили, рішучості та сміливості їх розкрити