Хірургічне лікування вторинного гіперпаратиреозу у пацієнтів з хронічною хворобою нирок

Мета. Дослідити ефективність оперативного лікування вторинного гіперпаратиреозу (ВГПТ) у пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН). Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження результатів оперативних втручань на прищитоподібних залозах (ПЩЗ) та оцінено клініко-лабораторні показники у пацієнтів з ВГПТ. Результати. Шляхом дослідження операційного матеріалу ПЩЗ 62 пацієнтів дифузну гіперплазію встановлено у 8 (12,9%, 95% довірчого інтервалу (ДІ), 4,6 - 21,2%), мікроаденоматоз – у 14 (22,6%, 95% ДІ 12,2 – 33,0%); макроаденому – у 40 (64,5%, 95% ДІ 52,6 - 76,4%). Із 40 пацієнтів з макроаденомами пухлини з головних клітин діагностовано у 32 (80%, 95% ДІ 67,9 – 92,4%), онкоцитарні пухлини – у 8 (20%, 95% ДІ 7,6 – 32,4%). Відношення шансів (OR) – 16,0; χ2 – 26,45; р < 0,0001. Порівняння клініко-лабораторних показників через 1, 6 і 12 міс після оперативного втручання на ПЩЗ, а також з показниками у пацієнтів, яким не виконували оперативного втручання, виявило статистично достовірні результати нормалізації рівнів паратиреоїдного гормону (ПТГ), кальцію (Са), фосфору (Р) і лужної фосфатази (ЛФ) у крові. Висновки. Хірургічна операція при ВГПТ є ефективним методом лікування, який сприяє нормалізації лабораторних показників і попереджає важкі ускладнення