Metonymic Space as Syntectic Phenomena

Статтю присвячено дослідженню валентної природи речень структурної схеми Sub+Prаed(Vf)+Adv loc із погляду їхнього формально-граматичного вираження й семантичного наповнення. Обґрунтовано засади виокремлення в семантико-синтаксичній сфері локативної детермінації диференційованого значення «метонімічний простір», схарактеризовано мовні засоби реалізації його у вигляді структурних субмоделей, проаналізовано специфіку властивої їм внутрішньої системної організації, представлено лексико-семантичну будову заповнювачів предикатної, правобічної, а почасти й лівобічної позицій, з’ясовано механізм формування просторово-метонімічних номінацій, утворених за моделлю «людина [конкретний предмет, речовина, споруда, природне явище, дія, поняття] → локативний орієнтир». The article studies the valence nature of sentences with the following structural scheme : Sub+Prаed(Vf)+Adv loc in terms of their formal grammatical expression and semantic content. The principles of separation of semantic and syntactic field of locative determination of differentiated value «analogical space» is considered. The author determines the language features as a structural submodels and analyzes the specifics with inherent internal system of organization, also the lexical-semantic structure of the predicate fillers, right-sided and left-sided position partly is defined, the mechanism of formation of spatio-analogical nominations which are formed according to the pattern «person [specific subject, matter, structure, natural phenomenon, action, concept] → locative target is elucidated»