The Impact of Rating on Teacher’s Image

Стаття присвячена визначенню впливу основних складових і механізмів рейтингу на імідж викладача вищої школи. Педагогічна діяльність завжди є діяльністю соціально-педагогічною, тобто педагог формує як окремого індивіда – студента, так і соціум у цілому. Формуючи соціум і беручи участь у трансдукції науково-технічних знань, моральних і загальнокультурних уявлень, педагог тим самим створює самого себе як особистість. Тобто педагог є однією з найважливіших, ключових фігур в існуванні та формуванні суспільства. Основними критеріями педагогічного професіоналізму постають ділова ініціатива, інноваційність мислення, комунікативна компетентність, інформаційна культура та здатність викликати симпатію, справляти гарне враження та позитивно впливати на оточуючих людей, сприяти створенню психологічного комфорту й довіри. Та не тільки професійні знання й педагогічний хист забезпечують досягнення високого рівня успішності в обраній сфері діяльності, а й уміння приваблювати до себе інших, а отже – піклуватися та створювати власний імідж.The article focuses on determining the impact of basic components and mechanisms of rating on higher school teacher’s image. Pedagogical activity has always been and continues to be social and educational activity, as a teacher does not only shape personality of a student, but also society as the whole. Shaping the society and participating in transduction of scientific and technical knowledge, moral and common cultural representations, a teacher forms himself as a personality. That is a teacher is one of the crucial characters in shaping the society. The main pedagogical professional competence criteria are: business initiative, innovative nature of thinking, communicative competence, information culture and the ability to evoke sympathy, influence others in a positive way, contribute establishment of psychological comfort and trust. However, not only professional knowledge and pedagogical creativity ensure high achievements in the field of educational activity, but also ability to attract to oneself others, and consequently – to create one’s own image. It is concluded that in the rating assessment of pedagogical activity of the teacher the emphasis is placed on quantitative indicators of his performance, which should be supplemented by qualitative criteria of teaching activities: teacher’s skills to read lecture, his ability to implement modern teaching technologies: information, remote, problem, etc, pedagogical technique, the weight of scientific achievements: developed scientific technology, methods, systems, reputation among students, etc. It is stressed that new methodology for the assessment should consider, first of all, criteria, answering the question: how scientific-pedagogical staff have fulfilled the teaching task, what results have they got in their scientific field, have they worked with the student group as mentors, what is the attitude expressed to them by the students, what universal qualities are habitual to the personality, what are the strengths and weaknesses of the teacher and so on and only after that – the teaching load, the number of published scientific articles, the number of interviews or evenings spent in the hostel and others, because the rating of the teacher is a direct measure of the growth of his image